Олюторська затока

Розташована між півостровами Олюторський і Говена. Відкрита на південь, заглиблена у материк на 83 км. Ширина затоки біля входу 228 км, глибина до 1000 м (у південній частині).

У затоку впадають численні річки і струмки серед них: Пахача, Апука, Анічкланваям, Нимлінваям, Імка, Кавача, Ягитиваям та інші.

На її узбережжі знаходяться миси Говена, Вравр, Тавухін, Грізний, Хрещений вогнем, Сигнальний, Останці, Лагунний, Сірий, Анана, Німівіткін (Кріна), Олюторський. Західна частина берега затоки висока і утворюється Пильгінським хребтом (висота до 1357 м), на узбережжі знаходяться лагуни Тантікун, Середня, Каукт, бухти Лаврова, Сумніви, Південна Глибока. Східна частина узбережжя порівняно низинна, тут знаходяться лагуни Кавача і Анана, лимани Евекун і Пахачинський

З грудня по травень біля берегів затоки припай. Припливи величиною від 0,3 до 1,9 м, півдобові.

Адміністративно затока входить в Камчатський край Росії.

Основні населені пункти на узбережжі — Пахачі і Апука.

• Саме в Олюторській затоці, судячи з позначками на карті, проходить дію кінофільму «Оселя зла: Відплата». За сценарієм, тут знаходиться покинута база ВМФ СРСР, викуплена корпорацією «Umbrella». На дні затоки ними був побудований головний лабораторний корпус корпорації, в якому проводилися моделювання сценаріїв застосування біологічної зброї в декількох містах світу.

• Словарь современных географических названий / Рус. геогр. о-во. Моск. центр; Под общ. ред. акад. В. М. Котлякова. Институт географии РАН. — Екатеринбург: У-Фактория, 2006.