Карибська криза

Кари́бська кри́за — надзвичайно напружене протистояння між СРСР і США внаслідок таємного розміщення Радянським Союзом ядерних ракет на Кубі у жовтні 1962. Вперше в історії людства обидві наддержави наблизилися до прямого військового протистояння і безпосередньої загрози початку ядерної війни.

Микита Хрущов і Джон Кеннеді
Фотографія розвідника U-2 показує радянські ядерні ракети на Кубі, їхній транспорт, тенти для заправки та утримання
Президент Кеннеді має зустріч в Овальному кабінеті з генералом Кьортісом ЛеМеєм
Президент Кеннеді має зустріч з радянським міністром закордонних справ Андрєєм Громико в Овальному кабінеті, 18 жовтня 1962
Адлай Стівенсон показує аерознімки кубинських ракет в ООН, 25 жовтня 1962

Ця подія стала найвищою точкою холодної війни, яка досягла свідомості світової, насамперед західної, громадськості. На Кубі події звуться «Жовтневою кризою» (ісп. Crisis de Octubre), у США поширена назва «Кубинська ракетна криза» (англ. Cuban missile crisis). У радянських ЗМІ реальна загроза початку війни та роль в цьому СРСР всіляко замовчувалася.

Історія

1962 року уряд Куби звернувся до СРСР з проханням надати їй військову допомогу, щоб захиститися від спроб США («Операція у затоці Свиней») скинути уряд Фіделя Кастро. Лідер СРСР Микита Хрущов погодився надати цю допомогу. Він разом із керівництвом Радянського Союзу дійшов висновку, що найефективнішим способом захисту буде розміщення там ядерної зброї. Причиною такого рішення було й те, що навколо СРСР — у Туреччині й Італії — Сполучені Штати розмістили ракети з ядерними боєголовками, які могли досягати об'єктів на території СРСР за 5-10 хвилин. Радянські ж міжконтинентальні ракети території США — за 25 хвилин. Тому радянське керівництво не могло не скористатися нагодою змінити ситуацію на свою користь.

Операція з перебазування на Кубу військовослужбовців, техніки, ядерного озброєння отримала назву «Анадир». Так називається місто на півночі РФ, а тоді — СРСР. Щоб збити з пантелику американців і їхніх союзників, було оголошено про військове навчання на Півночі. Удень у військових частинах вантажили лижі, зимовий одяг тощо. Щоб приховати проведення зовсім іншої операції, усіх переодягли в цивільний одяг, заборонили звертатися по-військовому. Транспортували солдатів і зброю в трюмах цивільних кораблів, на які задля маскування було навантажено сільськогосподарську техніку. Ніхто не знав, куди вони пливуть, навіть капітани суден, яким було дано наказ відкрити секретні пакети лише в певному квадраті.

Радіус покриття ракет, розміщених на Кубі

На Кубі було розгорнуто всю наявну зброю, включно з ядерною. У відповідь президент США Джон Кеннеді оголосив морську блокаду острова Куба, яка передбачала обшук всіх кораблів, що прямували на острів, з метою недопущення туди радянських військ і зброї. Війська НАТО і країн Варшавського договору були переведені в стан постійної готовності. Таким чином світ підійшов до межі початку нової війни. 24 жовтня 1962 р. п'ять радянських кораблів підішли впритул до зони блокади і зупинились. Лідери США та СРСР Джон Кеннеді та Хрущов в останню мить (за три години до можливого удару США по Кубі) змогли домовитися. Домовленість полягала у взаємних поступках обох країн:

  • СРСР забирають ракети з Куби і допускають туди інспекторів ООН
  • США демонтують у піврічний термін свої ракети в Туреччині і не роблять спроб перевороту на Кубі.

Після цих подій між Білим домом і Кремлем працює постійна гаряча лінія.

5 серпня 1963 р. було підписано Договір про заборону випробувань атомної зброї в атмосфері, космічному просторі і під водою. До 10 жовтня до цієї угоди приєдналися понад сто держав. Однак гонитва озброєнь реально не припинилась і знайшла своє продовження у В'єтнамській війні.

Карибська криза стала приводом до укладання Договору Тлателолько.

Вважається, що одним з факторів мирного закінчення кризи було те, що Кеннеді був в захопленні від тогочасного бестселера Барбари Такман «Серпневі гармати» про події початку Першої світової війни.[1] Він заохочував членів свого кабінету прочитати дану книгу та хотів щоб її прочитав «кожен офіцер в армії». Секретар армії розіслав копії книги у кожну американську військову базу у світі.[2][3]

Джерела

Література
  • С. П. Галака. Карибська криза 1962 // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т. / Редкол.: Л. В. Губерський (голова) та ін. — К: Знання України, 2004. — Т. 1. — 760 с. — ISBN 966-316-039-X.
  • С. Галака. Карибська криза // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — С. 315. — ISBN 978-966-611-818-2.

Примітки
  1. Збруч: як історія спрямовує політику.
  2. One Minute To Midnight: Kennedy, Khrushchev and Castro on the Brink of Nuclear War
  3. VIETNAM AND THE PRESIDENCY INTERVIEW WITH JIMMY CARTER. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 9 грудня 2015.


This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.