Онемен (затока)


Онемен — затока біля східного берега Берингового моря. Відноситься до Анадирського району Чукотського автономного округу.

Онемен
чукот. Онмын
64°42′ пн. ш. 176°43′ сх. д.
Частина від Берингове море
Прибережні країни Росія
Регіон Чукотський автономний округ
Площа біля «60x5 км»
Максимальна глибина 19 м
Вливаються
  • Анадир
    • ідентифікатори і посилання
    GeoNames 2122473
    Онемен
    Онемен (Росія)

    Є естуарієм. Ширина біля входу 5 км, глибина до 20 м

    Гідронім

    Назва в перекладі з чукот. «Онмын» — «той що вдається глибоко»[1].

    Гідрографія

    Розташований на захід від Анадирського лиману, з яким зв'язується Горлом Річки Анадир. Відкритий на схід, заглиблений у материк на 42 км. Західна межа проходить через миси Вешала і Американську кішку, східна — через миси Неймана і Довгий.

    Північний берег затоки частиною низький з невеликими кам'янистими височинами, частиною обривистий. На меридіані гирла річки Велика від північного берега виступає півострів, обмежений мисами Кедровий і Кедрова кішка. Південно-західний і південно-східний береги затоки переважно низькі, заболочені. Вздовж узбережжя простягаються великі мілини, які частково висихають. Донний ґрунт — мул і пісок.

    У затоку впадають річки Анадир і Велика (затока Малий Онемен). У затокі знаходиться Гнилий Кут затоки Онемен, в який впадає річка Кутова. На узбережжі виділяються миси Довгий, Глибокий (Мала Нерпичя Кішка), Морошечний, Неймана.

    Населених пунктів на узбережжі затоки немає.

    Судноплавство

    Посередині затоки проходить фарватер шириною 0,2—1,6 милі, глибини на якому складають 6,2—31,5 м. Фарватер огороджений буями, що святяться, на мисах затоки встановлені радіолокаційні відбивачі. Через складні течії в акваторії затоки і частих вітрів, які підіймають і високу круту хвилю, судноплавство можливе тільки в тиху погоду в умовах гарної видимості[2].

    Примітки
    1. Леонтьев В. В., Новикова К. А. Топонимический словарь Северо-Востока СССР / науч. ред. Г. А. Меновщиков ; ДВО АН СССР. Сев.-Вост. комплекс. НИИ. Лаб. археологии, истории и этнографии. — Магадан: Магад. кн. изд-во, 1989. — 456 с. — 15 000 экз. — ISBN 5-7581-0044-7.
    2. ГУНиО МО СССР. Лоция реки Анадырь / под ред. Р. Я. Ахматицкого. — ЦКФ ВМФ, 1987. — 181 с.
    This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.