Анадир (річка)

Анади́р (чук. Йъаайваам, юкагир. Онандырь, рос. Анадырь) — річка у Чукотському автономному окрузі Росії. Довжина 1 145 км, площа басейну 191 тисяча км². Бере початок в центральній частині Анадирського плоскогір'я, де протікає у вузькій долині і має гірський характер. Тече по Анадирській низовині серед малонаселеної тундрової та лісотундрової місцевості. У верхній течії долина вузька, в середній і нижній течії річка носить рівнинний характер, місцями не має оформленої долини, розбивається на кілька рукавів і впадає в затоку Онемен Анадирської затоки Берингового моря. У гирлі ширина до 7 км. Від гирла до селища Марково (570 км) судноплавна для невеликих суден. Середні витрати 1 680 м³/с.

Анадир
67°03′02″ пн. ш. 170°50′47″ сх. д.
Витік	Анадирське плоскогір'я
• координати	67°03′02″ пн. ш. 170°50′47″ сх. д.
Гирло	Анадирська затока (Берингове море)
• координати	64°52′40″ пн. ш. 176°13′59″ сх. д.
Басейн	Берингове море→Тихий океан
Країни:	Росія
Прирічкові країни:	Росія
Регіон	Чукотський автономний округ
Довжина	1 150 км
Площа басейну:	191 тисяча км²
Середньорічний стік	993 м³/с (за 254 км від гирла) [1] 1 680 м³/с (в гирлі)
Притоки:	Яблон, Еропол, Майн (праві) Чинейвеєм, Біла, Танюрер (ліві)
Ідентифікатори і посилання
код ДВР Росії	19050000112119000103602
GeoNames	2127201
Медіафайли у Вікісховищі

Головні притоки: справа — Яблон, Еропол, Майн; зліва — Чинейвеєм, Біла, Танюрер. Живлення снігове і дощове. Льодостав з середини жовтня до травня — початку червня.

У басейні Анадиря понад 23,5 тисяч озер загальною площею 3 231 км²; видобуток вугілля. В нижній течії — рибальство.

У 1648 Семен Дежньов досяг гирла Анадиру і заклав зимовище, згодом Анадирській острог. У 18 столітті Анадир описав Дмитро Лаптєв.