Оникій Силич
Силич Оникій (Іоанникій) (нар. до 1636 — пом. 18 вересня 1663, Борзна) — український політик та військовий діяч. Полковник Чернігівського полку (1657 — 63). Страчений після Борзенського політичного процесу.
| Оникій Силич | |
|---|---|
| Чернігівський полковник | |
| 1657 — 1663 | |
| Помер |
18 вересня 1663 Борзна, Україна |
| Відомий як | військовослужбовець |
З української шляхетної родини власного гербу Корчак зі зміною Силичів.
Життєпис
Товариш Чернігівського полку (1654 — 56), антимосковської орієнтації. Активний учасник російсько-української війни (1658 — 1659) під проводом гетьмана Івана Виговського, герой Конотопської битви. Згодом, Оникій Силич був противником польської орієнтації гетьмана Юрія Хмельницького й виступав проти Слободищенської угоди останнього з Польщею. Прихильник Якима Сомка і Василя Золотаренка.
Страчений за наказом Івана Брюховецького 18 вересня 1663 у Борзні разом з Якимом Сомком, полковниками: ніжинським — Золотаренком Василем, переяславським — Атанасієм Щуровським, ніжинським осавулом Павлом Килдієм.[1]
Нащадки Оникія Силича були сотниками у Чернігівському полку, зокрема Седнівській сотні.
Примітки
- Літопис Самовидця.— К.: Наукова думка, 1971.— 208 с.— С. 174
Література
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж—Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995.