Операція «Антропоїд»

У 1939 році Чехословаччина перестала існувати як самостійна держава, а її територія була розділена між Третім рейхом, підконтрольним йому Протекторатом Богемії і Моравії, формально незалежною Словацькою республікою, Польщею та Угорщиною. У Лондоні було утворено уряд у вигнанні під керівництвом Едварда Бенеша. У вересні 1941 року Гітлер, незадоволений недостатньо рішучими діями окупаційної влади Протекторату, відправив імперського протектора Константіна фон Нейрата в «безстрокову відпустку» і призначив його заступником (фактично — повноправним диктатором) обергруппенфюрера СС Рейнгарда Гейдріха. Під керівництвом Гейдріха пройшла хвиля арештів і страт борців Руху опору і співчуваючих їм, в результаті діяльність Руху опору в Чехії була зведена нанівець[1][2].

1940 році після евакуації з Франції залишки чехословацьких частин які воювали на боці союзників утворили тренувальний табір під Честером. У тому ж році табір перемістився в Лемінгтон-Спа, де і знаходився до весни 1942 року[3]. Починаючи з 1941 року колишній високопоставлений співробітник чехословацької розвідки Франтішек Моравець, який працював в Міністерстві оборони Великої Британії, розробляв план закидання чехословацьких диверсантів на територію Протекторату[3].

План вбивства Гейдріха склався в жовтні 1941 року. Бенеш вів переговори з главами країн антигітлерівської коаліції за скасування Мюнхенської угоди, тому йому було необхідно підняти престиж свого уряду і всього чехословацького Руху опору. Крім того, вбивство будь-кого з великих нацистських політиків викликало б каральні операції німців, які, в свою чергу, зробили б запеклим місцевий супротив[2]. Журналіст Хайнц Хене також вказує, що після репресій на початку свого правління Гейдріх почав проводити політику умиротворення, яка була не в інтересах Руху опору[1]. Крім Гейдріха як мішені розглядалися Карл Франк і місцеві колаборанти (наприклад, Еммануель Моравець)[2][4]. Датою вбивства було призначено 28 жовтня — день незалежності Чехословаччини[4].

Франтішек Моравець відібрав двох диверсантів, Йозефа Ґабчика і Карела Свободу, які пройшли курс підготовки під Манчестером. Вночі з 3 на 4 жовтня на територію протекторату був закинутий радист Франтішек Павелка, який повинен був налагодити зв'язок з Лондоном. 6 жовтня Свобода отримав травму голови, виконуючи стрибок з парашутом з аеростата, і був замінений на Яна Кубіша. Через це терміни операції довелося перенести[3]. Тим часом німецька контррозвідка розкрила налагоджену мережу підпілля, а 25 жовтня було заарештовано Павелку (страчений в січні 1943 року в тюрмі Плетцензеє). В результаті терміни ще раз зрушили.

Доставка Ґабчика і Кубіша відбулася вночі з 28 на 29 грудня 1941 року. Літак Handley Page Halifax британських ВПС вилетів з аеродрому в Сассексі о 22 годині і в 2:12 викинув Ґабчика і Кубіша. Через навігаційну помилку диверсантів висадили не під Плзень, як планувалося, а в передмісті Праги Негвізди[3]. Потім були скинуті ще дві групи чеських диверсантів, три і дві людини відповідно. Ґабчик і Кубіш були екіпіровані револьверами Colt, ручними гранатами Міллса, бомбами різних видів і підробленими документами. Диверсанти сховали спорядження і, слідуючи отриманим перед вильотом інструкціям, дісталися до Плзеня, де зупинилися в заздалегідь визначених квартирах учасників Руху опору Вацлава Краля і Вацлава Стеліка. Надалі вони налагодили контакти з багатьма іншими активними діячами підпілля.

У квітні 1942 року Гейдріх змінив резиденцію в Празькому Граді на замок Юнгферн Брешан в передмісті Праги[3]. Тепер він щодня їздив в центр міста на автомобілі без охорони, що дозволяло здійснити замах на шляху прямування машини.

Увечері 26 травня Гейдріх відкрив в Празі музичний фестиваль, який повинен був стати традиційним. Головною подією стало виконання творів Бруно Гейдріха, батька заступника протектора. На наступний день Гейдріх збирався виїхати у справах до Берліна[5][3]. Вранці 27 травня Ґабчик і Кубіш чекали автомобіль Гейдріха на так званому Кобиліському повороті в районі Лібень[6]. На крутому і вузькому повороті машина повинна була пригальмувати. Попереду стояв Йозеф Валчік, що входив в одну з двох груп парашутистів, скинутих 29 грудня. Він повинен був просигналити про наближення Гейдріха за допомогою кишенькового дзеркальця[7]. Ґабчик був озброєний складним пістолетом-кулеметом «STEN», а Кубіш тримав при собі бомбу, обидва агенти мали також пістолети.

Автомобіль Гейдріха під'їхав до місця, де його чекали агенти, о 10:32. Коли машина загальмувала біля повороту, Ґабчик вихопив пістолет-кулемет і спробував вистрілити в Гейдриха в упор, але патрон заклинило[5]. Гейдріх наказав зміннику свого постійного шофера водієві Йоханнесу Кляйну (обершарфюрер СС) зупинити машину і витягнув табельний пістолет. Тоді Кубіш метнув в машину бомбу, але промахнувся, і бомба вибухнула за правим заднім колесом, поранивши як Гейдріха, так і Кубіша (йому злегка зачепило обличчя уламками). Гейдріх і Кляйн вистрибнули з автомобіля. Кляйн випадково розрядив свою зброю і не зміг перешкодити Кубішу сховатися на заздалегідь заготовленому велосипеді, але за наказом Гейдріха продовжив переслідування Ґабчика[5]. Важкопоранений Гейдріх (він отримав перелом ребра і осколкове поранення селезінки, в яку потрапили металеві деталі оббивки автомобіля і шматок мундира) впав близько Мерседеса. Його доставили в шпиталь у вантажівці, яку зупинив чеський поліцейський, що випадково опинився на місці замаху[8].

Близько полудня Гейдріх був прооперований в шпиталі Буловка. Гейдріху видалили селезінку, в якій залишалися металевий уламок і фрагменти оббивки автомобіля[9]. 27 травня в шпиталь прибув особистий лікар Гіммлера Карл Гебхардт. Він прописав хворому великі дози морфіну. Вранці 3 червня стан Гейдріха покращився, але вже близько полудня він впав у кому і помер наступного дня. Причиною смерті було зазначено зараження внутрішніх органів, ослаблених через вилучення селезінки[9].

Існує поширена теорія, що причиною смерті Гейдріха був токсин ботулізму, яким була заражена граната. Британський мікробіолог Пол Філдс, що у роки війни займався дослідженнями бактеріологічної зброї, нібито стверджував, що брав участь в підготовці операції «Антропоїд» і Гейдріх став його першою «зарубкою на пістолеті»[10][11]. Сучасні дослідники ставлять цю теорію під сумнів, вказуючи на те, що відсутні будь-які документальні підтвердження використання токсинів ботулізму, і ні у Гейдріха, ні у пораненого цими уламками Кубіша не було виявлено типових для ботулізму симптомів[10][11].

Вже в день замаху, 27 травня, статс-секретар Протекторату Карл Франк ввів на його території надзвичайний стан. Гіммлер віддав наказ про проведення каральних заходів[3]. 3 червня гестапо отримало відомості про те, що до вбивства могли бути причетні два чеських пілота, які бігли до Великої Британії, але родичі яких жили в селі Лідице. Незважаючи на те, що ця інформація не підтвердилася, було прийнято рішення про знищення села[3].

Увечері 9 червня село було оточено німцями. Всі чоловіки віком за 16 років (172 особи) були замкнені на одній з ферм і вранці розстріляні, 195 жінок були відправлені в концентраційний табір Равенсбрюк, діти доставлені в Центральне бюро у справах переселенців міста Ліцманштадт (нім.Umwandererzentralstelle Litzmannstadt) і згодом розподілені по німецьким сім'ям, сліди більшості з них були втрачені[12]. Більшість будівель було спалено.

Після вбивства Гейдріха частина бійців Руху опору, включаючи всіх парашутистів, ховалися в крипті кафедрального собору святих Кирила і Мефодія Чеської православної Церкви в Празі. 16 червня один з учасників Руху опору, Карел Чурда, видав гестапо імена і місця проживання десятків борців і членів їх сімей. В ході допитів німці дізналися, що парашутисти ховаються в соборі. 18 червня війська під командуванням бригаденфюрера СС Карла фон Троєнфельда провели штурм церкви. Опинившись у безвихідній ситуації, захисники церкви наклали на себе руки (Ян Кубіш помер від ран пізніше)[3]. 4 вересня було розстріляно священиків кафедрального собору Вацлава Чікла і Володимира Петршіка, старосту храму Яна Сонневенда та єпископа Празького Горазда. 27 вересня Чеська православна церква була заборонена, її майно конфісковано, духовенство піддано арештам та ув'язненням[13]. Було розстріляно та заарештовано багато учасників Руху опору, членів їх сімей та співчуваючих. В одній з доповідей гестапо йдеться про розстріл 1331 людини, в тому числі 201 жінки[14].

В першу річницю смерті Гейдріха на місці замаху було встановлено його погруддя, яке знищили радянські війська при звільненні Праги. 27 травня 2009 року в Празі на місці замаху був відкритий пам'ятник учасникам операції «Антропоїд».[15].

Про операцію «Антропоїд» було знято кілька фільмів, включаючи створену менш ніж через рік після замаху, коли багато подробиць операції не були відомі, картину Фріца Ланга «Кати теж вмирають».

У 2010 році опубліковано історичний роман французького письменника Лорана Біне «HHhH», присвячений операції.

У 2016 році випущений фільм Anthropoid, що розповідає про операцію.

Про вбивство Гейдріха розповідає пісня «SS-3» з альбому Divine Intervention американської групи Slayer.