Операція «Кондор»

Операція «Кондор» (ісп. Operación Cóndor) — кампанія з переслідування та знищення політичної опозиції (головним чином комуністів та соціалістів) у низці країн Південної Америки у 1970–1980 роках. Проводилась диктаторськими режимами Чилі, Аргентини, Уругваю, Бразилії, Парагваю, Болівії за активної підтримки спецслужб США.

Спецслужби зазначених країн, діючи скоординовано, організовували викрадення, тортури та страти без суду і слідства представників опозиції (зокрема, сумнозвісні «польоти смерті»). Жертвами ставали відомі політики, дипломати та громадські діячі. Загалом, за різними оцінками, жертвами терору тих років стали близько 60 тисяч чоловік: 30 тисяч аргентинців, 3 тисячі перуанців, понад 3 тисячі чилійців, 160 парагвайців, 150 болівійців, 140 уругвайців та 6 еквадорців.[1]

1992 року парагвайський правозахисник Мартін Альмада виявив архіви терору, в яких зберігались досьє, звіти й інша інформація, пов'язана із винищенням дисидентів та опозиціонерів диктаторських режимів.

2001 року низка правозахисних організацій висунули позови до колишнього держсекретаря США Генрі Кіссінджера, звинувативши його у причетності до проведення операції «Кондор». Аргентинський суддя, який провадив кримінальне розслідування, заявив, що Кіссінджер є потенційним підозрюваним і навіть відповідачем. Кіссінджер негайно залишив Францію після виклику на допит до слідчого й відмовився від поїздки до Бразилії. США відмовились від участі в Міжнародному кримінальному трибуналі[2].