Операція Тен-Го

У квітні 1945 року, Окінава стала мішенню останньої американської морської висадки в Другій світовій війні. Японці не мали жодних шансів захистити себе. Хоча японці чинили запеклий опір наступ повільно продовжувався.

У Токіо було вирішено направити до Окінави рятувальні морські сили. Побудовані на залишках Другого флоту, який був знищений в попередніх боях. Через це він був перейменований в Спеціальне ударне з'єднання.

Кораблі випливли 6 квітня 1945 року в 16:00. Ціллю з'єднання були переважною кораблі ВМС США, знищення десантного флоту і артилерійська підтримка операції на березі. Крім того, піхота що була на кораблях, яка після осадки кораблів на мілині, мала бути висаджена на берег для атаки американських наземних сил з тилу. Тому кораблі взяли запас палива на рейс всього лише в один бік. Японське командування вважало, що група кораблів має достатню силу артилерійського вогню і маневреність, щоб захиститися перед авіаційними атаками. У випадку конфронтації з лінійними кораблями супротивника гармати головної артилерії «Ямато» повинні були з безпечно великої відстані їх знищити.

Карта операції «Тен-Го», шлях японської ескадри (чорна лінія), американських авіаносців (червона лінія)

Останній похід «Ямато». Схема.

Через 1 годину 40 хвилин після виходу ескадра була виявлена ​​американськими підводними човнами, а вранці 7-го квітня і розвідгрупою зі складу 58-го ударного авіаносного з'єднання. Спочатку американці збиралися пропустити з'єднання як можна далі на південь і лише потім атакувати. З 9:15 ранку група з 16 американських винищувачів почала здійснювати постійне стеження за ескадрою. Американці були настільки впевнені в перемозі, що передавали повідомлення про переміщення японців відкритим текстом.

В 11:15 японська ескадра несподівано повернула на південний схід, побоюючись, що японці йдуть зовсім не до Окінави, і, не бажаючи упустити таку ласу здобич, американці прийняли рішення атакувати. Перші групи літаків з авіаносців 58-го ударного з'єднання, яке знаходилося приблизно в 300 милях від ескадри, почали зліт ще в 10 годин. Ударна група для знищення японської ескадри налічувала 280 літаків, з яких 98 були торпедоносцями «Авенджер». Фактично в атаці взяло участь 227 машин, ще 53 просто «заблукали» і не знайшли цілі. Крім цього ще 106 літаків вилетіли для ударів по ескадрі, але спізнилися узяти участь в бою.

«Яхагі» під інтенсивним ударом бомб та торпед

Перша атака на лінкор почалася о 12:20, в ній взяло участь до 150 літаків. У цей час ескадра йшла зі швидкістю в 24 вузла і вела вогонь з усіх своїх гармат, включаючи 18-дюймовку «Ямато». Перші американські атаки були спрямовані проти кораблів, що йдуть в ордері першими, — есмінця «Хамаказе» і крейсера «Яхагі». Есмінець затонув вже після попадання перших торпед. У цій же атаці у «Ямато» потрапило 3-4 авіаційних бомби, які пошкодили ряд 127-мм гармат і зенітних установок, а також вивели з ладу пост управління вогнем середнім калібром. В 12:41 за японськими даними лінкор отримав ще 2 попадання бомб поблизу грот-щогли, в результаті чого була виведена з ладу РЛС типу «13». В цей же час по японськими даними лінкор отримав попадання 3-4 торпед, хоча достовірними виглядають лише 2 попадання, обидва в лівий борт. Пошкодження від торпед призвели до значних затоплень, особливо в зовнішньому машинному відділенні лівого борту, у лінкора з'явився крен в 5-6 градусів, який в результаті контрзатоплення вдалося зменшити до 1 градуса.

«Ямато» під вогнем

Друга хвиля атаки почалася о 13 годині. У цей час «Ямато» йшов зі швидкістю 22 вузла. Американські пілоти, опинившись під щільним вогнем, застосовували вельми ефективну тактику. Заходячи з носа лінкора і переводячи літаки в пологе пікірування, вони стріляли з бортової зброї, намагаючись рухатися зигзагами, не залишаючись на одному курсі. Японські засоби ППО просто не встигали за ними (вони відрізнялися недостатньою швидкістю горизонтальної і вертикальної наводки). Крім цього, японські наводчики були пригнічені кількістю американських літаків, що також позначалося на ефективності їх дій. Цього не заперечували і учасники останнього бою лінкора, які залишилися в живих.

Приблизно 50 літаків, що брали участь в атаці, не добилися бомбових влучень у «Ямато». Але з 20 торпедоносців, що атакували лінкор, як мінімум 4 змогли вразити ціль (3 торпеди в лівий борт, 1 в правий). В результаті торпедної атаки корабель отримав крен в 15-16 градусів, швидкість судна скоротилася до 18 вузлів. Контрзатопленням знову вдалося зменшити крен, цього разу до 5 градусів, надходження забортної води було взято під контроль. В результаті торпедної атаки вийшла з ладу допоміжна рульова машина, було пошкоджено електрообладнання, вийшла з ладу частина артилерії. Стан лінкора ще не був критичним, але резерви живучості і стійкості вже були на межі.

Вибух «Ямато»

В 13:45 розпочалася остання атака на поранений лінкор, в ході якої «Ямато» вразили, щонайменше, 4 торпеди, знову здебільшого в лівий борт (1 в ПБ, 2-3 у ЛБ). Також у лінкор потрапило кілька авіаційних бомб, які призвели до сильних руйнувань в середній частині корпусу, практично зруйнувавши всю зенітну артилерію, що знаходилася тут. Швидкість судна впала до 12 вузлів. У цей час на лінкорі працював лише один гребний вал, а незабаром були залишені матросами і затоплені всі котельні відділення. Корабель відразу ж втратив хід, його крен на лівий борт знову досяг 16 градусів. Величезні втрати в особовому складі і вихід з ладу центрального поста боротьби за живучість позбавили екіпаж можливості вести боротьбу за порятунок судна.

Лінкор намагалися прикрити есмінці ППО «Юкіказе» і «Фуютсукі», лише два цих корабля виконували своє завдання до кінця, володіючи значною швидкістю і зумівши уникнути серйозних пошкоджень. У цей час лінкор вже агонізував, крен на лівий борт досяг 26 градусів, жодна зі 127 протимінних або зенітних гармат не могла вести вогонь, як і більшість зенітних автоматів. Вийшли з ладу кермовий пристрій і засоби зв'язку.

Через декілька хвилин після вибуху «Ямато»

У той момент, коли «Ямато» завалився на борт з креном у 80 градусів, пролунав жахливої ​​сили вибух. Потужність його була така, що його відблиск бачили на кораблях американської ескадри, що знаходиться в декількох десятках миль від місця бою. Стовп диму піднявся на висоту в 6 км і нагадував за формою ядерний вибух, висота полум'я досягла 2 км. Причина вибуху могла бути лише одна — детонація порохових погребів головного калібру (близько 500 т вибухівки), при цьому, що саме спровокувало вибух, невідомо.

Разом з кораблем загинули 2498 членів екіпажу, включаючи командира ескадри і капітана судна. Всього ж в битві, крім лінкора, були потоплені 4 есмінця і крейсер, а загальне число загиблих досягло 3665 чоловік. В останньому бою «Ямато» збив 5 літаків та пошкодив 20, все з'єднання знищило 10 літаків: 4 пікіруючих бомбардувальника, 3 торпедоносця і 3 винищувача. Всього в «Ямато» потрапило близько 10 торпед з 270 кг. «Торпекса» (еквівалент 400 кг. ТНТ) і 13 авіаційних бомб по 250 кг.