Операція у затоці Свиней
Операція в затоці Свиней, відома в Латинській Америці як висадка в затоці Кочінос (ісп. Invasión de Playa Girón або Invasión de Bahía de Cochinos, англ. Bay of Pigs Invasion) — невдала військова операція в Кубі, здійснена спонсорованою ЦРУ парамілітарною групою «Бригада 2506» 17 квітня 1961 року.
| Операція у затоці Свиней | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Холодна війна | |||||||||
 Розміщення затоки Свиней на карті Куби Розміщення затоки Свиней на карті Куби | |||||||||
| |||||||||
| Сторони | |||||||||
 Куба |
 США Кубинські емігранти | ||||||||
| Командувачі | |||||||||
Фідель Кастро Хосе Рамон Фернандес Хуан Альмейда Че Гевара[1][2] Ефігеніо Амейєрас |
Джон Фіцджеральд Кеннеді
| ||||||||
| Військові формування | |||||||||
 Кубинські революційні збройні сили |
Бригада 2506 ЦРУ | ||||||||
| Військові сили | |||||||||
| 25 000 піхотинців 200 000 кубинських міліцейських 9 000 озброєних поліцейських 10 танків Т-34 10 танків ІС-2 10 СУ-100 артилерія |
1 500 піхотинців десантні кораблі 8 бомбардувальників B-26 10 танків М41 20 бронемашин M8 артилерія агенти ЦРУ | ||||||||
| Втрати | |||||||||
| 156 вбитих[3] до 800 поранених[3] 2 літаки[4] 1 танк Т-34 |
5 вбитих[5] 114 вбитих 360 поранених 1202 полонених 4 десантні кораблі 12 літаків[6] 10 танків 20 бронемашин | ||||||||
Це вторгнення було поразкою зовнішньої політики США. Його невдача зміцнила роль Кастро як національного героя та збільшила політичний розрив між двома колись союзними країнами. Воно також підштовхнуло Кубу ближче до СРСР, зробивши внесок у Карибську кризу 1962 року.
Історична довідка
Куба століттями була частиною Іспанської Імперії. Наприкінці 19 століття, кубинські революціонери-націоналісти повстали проти іспанського панування. Протистояння вилилось у три визвольні війни: Десятилітня війна (1868—1878), Мала війна (1879—1880), Кубинська війна за незалежність (1895—1898). Уряд Сполучених Штатів Америки був зацікавлений у поширенні власної гегемонії над Кубою, перлиною Іспанської колоніальної імперії, та бажав перетворити її на власну колонію оголосивши війну Іспанській Імперії внаслідок чого розпочалась іспансько-американська війна (1898). Війська США вторглися на острів та змусили іспанську армію покинути його. 20 травня 1902 року новостворений уряд проголосив незалежну Кубинську республіку, а військовий губернатор з США Леонард Вуд передав управління для президента Томаса Естарда Пальма, народженого на Кубі громадянина США.[7]
Див. також
Примітки
- Kellner 1989, pp. 69-70. «Historians give Guevara, who was director of instruction for Cuba's armed forces, a share of credit for the victory».
- Szulc (1986), p. 450. «The revolutionaries won because Castro's strategy was vastly superior to the Central Intelligence Agency's; because the revolutionary morale was high; and because Che Guevara as the head of the militia training program and Fernández as commander of the militia officers' school, had done so well in preparing 200,000 men and women for war.»
- Куба: 50 лет разгрома контрреволюционных сил под Плая-Хирон // «Зарубежное военное обозрение», № 5 (770), 2011. стр.102-103
- д. ист. н., проф. Н. Н. Платошкин. «Полёт бешеной собаки». Воздушные бои над заливом Свиней в апреле 1961 г. // «Военно-исторический журнал», № 4 (636), 2013. стр.36-41
- контрактники ЦРУ: один парашутист (Herman Koch Gene) і чотири пілоти (Thomas W. Ray, Leo F. Baker, Riley W. Shamburger и Wade C. Gray)
- Американский позор в заливе Свиней. Плайя-Хирон — памятный символ кубинской независимости
- Gott 2004. p. 113.