Оранка

О́ранка[1][2][3], ора́ння[4][5][3], заст. гора́ння[6] — обробка ґрунту плугом чи сохою[1][7][3]. Осіння оранка поля для сіяння ярих культур навесні називається зяб[8].

Німецький селянин з Мекленбурга-Передньої Померанії працює з плугом, 2004

Види оранки

При оранці відвальним плугом проводиться перевертання орного шару, кришіння й перемішування ґрунту. Розрізняють види відвальної оранки:[9]

  • Обертання скиби (скиба перевертається на 180°; найдавніший спосіб)
  • Здіймання (скиби перевертається на 135°)
  • Культурна оранка (з використанням передплужника).

Оранка на глибину 20 см вважається нормальною, інакше — глибокою або мілкою. Глибину та напрям оранки вибирає агроном, виходячи з потреб оброблюваної рослини, засміченості ґрунту бур'янами, наявності шкідників і хвороб, задля снігозатримання, накопичення талих вод та захисту від вітрової ерозії. Оранка з ґрунтопоглиблювачем і чергування глибини в умовах сівозміни виключає утворення ущільненого шару плужної підошви — в підорному горизонті ґрунту. Альтернативою оранці в низці випадків є безвідвальний обробіток ґрунту[9].

У культурі

  • Оборювання — обряд індоєвропейських народів, що полягав у проведенні борозни навколо якогось місця.

Література

  • «Земледелие» под редакцией С. А. Воробьёва.— Москва, 1968.— С. 204-14. (рос.)

Примітки

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.