Орда
Орда́ (з половецької: orda, «зібрання», «двір»[1]) — у X—XVIII ст. тип суспільно-військової організації кочових народів Євразійського степу. Аналог племені або роду. Деякі успішні орди утворювали держави — ханства. Синоніми — «юрт» (юрта, «рід, плем'я») і «улус» («країна»).
Етимологія
Етимологічно, слово «орда» походить від монгольського слова «ордо»[2] або турецького «орта», що означає сторону, відділ, намет або напрям[3], тлумачиться як обоз, табір або палац, намет[4], місце влади[5] або королівського двору[6][7].
У рамках китайської імперії Ляо, слово «ордо» використовувалось по відношенню до навколишнього середовища найважливіших людей в країні (як Європейського королівського двору), включаючи рабів, слуг і охоронців. Імператори, імператриці і князі мали свої орди.
Пізніше у європейській історичній літературі у зв'язку з створенням негативного образу давніх степових народів Азії це слово набуває негативного значення (щось на зразок «військо-зграя ворогів-кочівників-загарбників»).
Назвою Орда (з великої букви) прийнято позначати суспільно-політичну військову, структуру створену Чингіз-ханом у XIII ст. в степах Євразії. Інші її назви — Монгольська імперія та царство Ординське.
Орди
В руській, польській а згодом і в українській та російській історичній науці ордою прийнято називати будь-яку суспільно-політичну військову структуру кочівників Великого Євразійського степу до XIII ст. Так, можна зустріти згадки про скіфські і сарматські орди, тюркські орди, орди Аттіли, булгарські, половецькі та інші.
На території Південної України за середньовіччя також існували орди:
- Білгородська (Буджацька, Добруджанська, Малих ногаїв)
- Джамбуйлуцька (Перекопська)
- Єдисанська (Очаківська)
- Єдичкульська
- Кримська
Відомі орди
- Біла Орда, утворена 1226
- Синя Орда, утворена 1227
- Золота Орда, Татаро-монгольська держава, утворена в 1240-х роках
- Велика Орда, залишки Золотої Орди приблизно з 1466 до 1502
- Ногайська Орда, татарського клану, розташована в регіоні гір Кавказу, утворена 1390
Примітки
- Codex cumanicus. Magyar Tudományos Akadémia, Budapest, 1880. — P. 257.
- Abbott Gleason: A companion to Russian history. Wiley-Blackwell, 2009. ISBN 9781405135603.
- The Turks: Middle ages. 2002.
- Empire of the Mongols. August 2009, s. 12-. ISBN 9781604131635
- Leo de Hartog: Russia and the Mongol yoke: the history of the Russian principalities and the Golden Horde, 1221—1502. 1996. ISBN 9781850439615.
- Michael Kohn: Mongolia. 1 May 2008, s. 25-. ISBN 9781741045789.
- The journey of William of Rubruck to the eastern parts of the world, 1253-55. Printed for the Hakluyt Society, 1900, s. 57
Джерела та література
- О. І. Галенко. Орда // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2010. — Т. 7 : Мл — О. — С. 622. — 728 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1061-1.
- Малий словник історії України / відпов. ред. В. А. Смолій. — К. : Либідь, 1997. — 464 с. — ISBN 5-325-00781-5.
Посилання
- Орда // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2002. — Т. 4 : Н — П. — 720 с. — ISBN 966-7492-04-4.
- Державність і державна служба у давніх степових імперіях