Оренбурзький обласний драматичний театр імені М. Горького

Оренбурзький обласний драматичний театр імені М. Горького (рос. Оренбургский областной драматический театр имени М. Горького) обласний драматичний театр у місті Оренбурзі Російської Федерації; один з найстаріших театрів у російському Сибіру (заснований 1869 року), нині головна театральна сцена й значний культурний осередок міста та області.

Оренбурзький обласний драматичний театр імені М. Горького
Оренбургский областной драматический театр имени М. Горького
Оренбурзький обласний драматичний театр імені М. Горького
Оренбурзький обласний драматичний театр імені М. Горького

51°45′41″ пн. ш. 55°06′10″ сх. д.
Країна  Росія: Оренбурзька область
Місто
Адреса
вул. Совєтська, 26[1]
Назва на честь
(епонім)
Максим Горький
Місткість 429 місць
Тип драматичний театр
Статус обласний театр
Статус спадщини об'єкт культурної спадщини Росії регіонального значенняd
Відкрито 1869
Оф. відкриття 1869[2]
Репертуар російська і зарубіжна драматургія і класика
Керівництво Директор-розпорядник П. Л. Церемпілов,
худкерівник Р. В. Ісрафілов
orendrama.ru
Ідентифікатори і посилання
Європейська театральна архітектура 3700


 Оренбурзький обласний драматичний театр імені М. Горького у Вікісховищі

Загальні дані та будівля театру

Оренбурзький обласний драматичний театр імені М. Горького міститься в розкішній історичній будівлі за адресою:

вул. Совєтська, буд. 26, м. Оренбург—460000 (Оренбурзька область, Російська Федерація).

Будівля театру побудована в 1830-ті роки, остання її реконструкція була здійснена в 2006 році.

Глядацька зала розрахована на 429 місць. Параметри сцени — 14,0 (ширина) х 10,0 (глибина) х 17,0 (висота) метрів[3]. Також діє мала сцена театру.

Директор-розпорядник закладу — Церемпілов Павло Леонідович, художній керівник театру — народний артист Росії Ісрафілов Ріфкат Вакілович.

З історії театру

Від 1856 року в Оренбурзі виступали гастрольні трупи театралів.

Нарешті 1869 року з'явився репертуарний міський театр, першими постановками якого стали «Нахлебник» І. С. Тургенєва та водевіль «Колечко с бирюзой».

У різні роки тут виступали П. А. Стрепетова, В. Ф. Коміссаржевська, М. М. Тарханов. У 1898 році, одночасно з МХТ на оренбурзькій сцені була поставлена «Чайка» А. П. Чехова.

У післяреволюційний період театр здійснив ряд новаторських постановок, у тому числі масове майданне дійство «Осада Емельяном Пугачевым Оренбургской крепости».

У 1932 Оренбурзькому драмтеатрові присвоєно ім'я поета-революціонера Максима Горького.

У 195371 роки художнім керівником театру був Ю. Іоффе.

У 196279 роках на базі театру існувала філія Школи-студії МХАТу.

Від 1997 року театром керує Р. В. Ісрафілов.

На базі Оренбурзького інституту мистецтв відкрито факультет підготовки артистів театру і кіно, випускники якого поповнюють трупу театру.

В останні роки (19902000-і роки) колектив Оренбурзького обласного драматичного театру імені М. Горького неодноразово виїжджав на гастролі, в тому числі до Москви, а багато постановок театру неодноразово демонструвалися на всеросійських і міжнародних театральних фестивалях.

Репертуар

У чинному репертуарі Оренбурзького обласного драматичного театру імені М. Горького[4] (сезон 2010/11 рр.):

вистави на головній сцені:
  • «№13, или Чтобы всем было хорошо!» (Рей Куні);
  • «А зори здесь тихие...» (Борис Васильєв);
  • «Берег неба» (В. Асовський, Л. Зайкаускас);
  • «Бесталанная» (Іван Карпенко-Карий);
  • «Бешеные деньги» (О. М. Островський);
  • «Вестсайдская история» (Л. Бернстайн, А. Лоренц);
  • «Женитьба» (М. В. Гоголь);
  • «Капитанская дочка» (О. С. Пушкін);
  • «Клинический случай» (Р. Куні);
  • «Мамапапасынсобака» (Біляна Срблянович);
  • «Маскарад» (М. Ю. Лермонтов);
  • «Между чашей и губами» (Андрій Кутерницький);
  • «Невидимый любовник» (Вальтер Газенклевер);
  • «Очень простая история» (М. Ладо);
  • «Прощальная гастроль князя К.» (Ф. Достоевський);
  • «Свидания в предместье» (А. Вампілов);
  • «Три сестры» (А. П. Чехов);
  • «Чайка» (А. П. Чехов);
  • «Шикарный мужчина» (Сергій Бєлов);
  • «Ярослав Мудрый» (Павло Риков).
вистави на малій сцені:
  • «Лебединая песня (Калхас)» (А. П. Чехов);
  • «Невидимки» (Леонід Зорін);
  • «Эти свободные бабочки» (Леонард Герш).
дитячі вистави:
  • «Белоснежка и семь гномов» (Л. Устінов, О. Табаков);
  • «Кот в сапогах» (А. і С. Шувалови);
  • «Малыш и Карлсон, который живет на крыше» (Софія Прокоф'єва за повістю А. Ліндгрен).

Виноски

Джерела та посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.