Орлянкін Валентин Іванович

Орлянкін Валентин Іванович  (1906—1999) — радянський український кінооператор. Лауреат Сталінської премії (1943). Заслужений діяч мистецтв УРСР (1967). Нагороджений орденом Червоної Зірки, медалями.

Орлянкін Валентин Іванович
Народився	24 січня 1906(1906-01-24) Kirsanov Uyezdd, Тамбовська губернія, Російська імперія
Помер	13 липня 1999(1999-07-13) (93 роки) Київ, Україна
Громадянство	Російська імперія  СРСР  Україна
Діяльність	кінооператор, кінематографіст
Alma mater	Всеросійський державний інститут кінематографії
IMDb	nm1628652
Нагороди та премії

Народ. 24 січня ст. ст. 1906 р. у с. Варварино Тамбовської обл. в родині службовця. Закінчив операторський факультет Всесоюзного державного інституту кінематографії(1936).

Учасник Німецько-радянської війни.

Працював оператором-кореспондентом по Криму (Ялта, 1937–1940), на Українській студії кінохроніки (1940–1941, 1945–1952), в Алма-Аті (1941–1942), на Київській студії художніх фільмів (1952–1957), оператором Української студії хронікально-документальних фільмів.

Зняв художні фільми: «Наші чемпіони» (1952), «„Богатир“ іде в Марто» (1954, 2-й оператор), «Зірки на крилах» (1955, 2-й оператор), «Мандрівка в молодість» (1956, у співавт. з В. Іллєнком i В. Філіпповим) й документальні картини: «Сталінград» (1943, Державна премія СРСР, 1943), «Битва за нашу Радянську Україну» (1943, у співавт. з І. Кацманом i В. Смородіним), «Перемога на Правобережній Україні» (1944, у співавт. з І. Кацманом), «Україна відроджується» (1945, у співавт. з Я. Мєстечкіним i І. Кацманом), «Свято Перемоги» (1945, у співавт.), «Радянська Україна» (1946), «Свято піонерів» (1947), «Радяньске Закарпаття» (1948), «На полях України» (1949), «Ірпенська пойма» (1949), «Рис на Україні» (1950), «Юним друзям природи» (1951), «Кормова база колгоспу» (1955), «Спортсмени одного села» (1957), «Літній табір юних натуралістів» (1957), «Шлях мужніх» (1958), «Червоні пов'язки» (1958), «Земля Київська» (1958), «Вирощування качок у плавнях» (1958), «Не забувайте про це» (1958), «Назову життям» (1959), «Тваринництво Буковини» (1959), «Передовики тваринництва» (1959), «Спортивна слава» (1960), «Людина і небо» (1963), «Кораблі не вмирають» (1965), «105 днів без тебе» (1966), «Свитязь-озеро» (1968), «Іван Микитенко» (1969), «Етюд про секунду» (1970) та ін.

Автор книг «Кораблі не вмирають» (К., 1970), «А до Волги четыре шага…» (К., 1982), «Стоп-кадр долі» (1986), сценарію «І залишаються легенди» (1977, у співавт. з М. Коростишевським).

Був членом Спілки кінематографістів України.

Помер 13 липня 1999 р. в Києві.