Оруджев Сабіт Атайович

Сабіт Атайович Оруджев (31 травня 1912(19120531), місто Баку, тепер Азербайджан 20 квітня 1981, місто Москва) радянський державний діяч, міністр газової промисловості СРСР, голова Ради народного господарства Азербайджанської РСР. Кандидат у члени ЦК КПРС у 1976—1981 роках. Член ЦК КПРС у 1981 році. Депутат Верховної Ради СРСР 3-го, 5-го, 9—10-го скликань. Герой Соціалістичної Праці (16.05.1980). Кандидат технічних наук (1943). Доктор технічних наук (1962), професор (1966). Член-кореспондент Академії наук Азербайджанської РСР Азербайджану (з 1967 року).

Оруджев Сабіт Атайович
азерб. Sabit Atababa oğlu Orucov
Народився 31 травня 1912(1912-05-31)
Баку, Російська імперія[1]
Помер 20 квітня 1981(1981-04-20) (68 років)
Москва, СРСР
Поховання Новодівичий цвинтар
Громадянство  СРСР
Національність азербайджанець
Діяльність політик
Alma mater Азербайджанська державна нафтова академія
Науковий ступінь доктор технічних наук
Знання мов російська
Членство ЦК КПРС
Посада депутат Верховної ради СРСР
Партія КПРС
Нагороди


Життєпис

Народився 18 (31) травня 1912 року в місті Баку в родині робітника. З 1928 року працював сільським учителем в селищах Шіразлу і Хізи Азербайджанської РСР.

У 1936 році закінчив Азербайджанський індустріальний інститут.

У 1936—1938 роках — механік компресорної станції, помічник майстра, майстер з видобутку нафти 5-го промислу тресту «Орджонікідзенафта» міста Баку Азербайджанської РСР.

У 1938—1939 роках — секретар Шаумяновського районного комітету ЛКСМ Азербайджану міста Баку.

Член ВКП(б) з 1939 року.

У 1939—1946 роках — заступник завідувача 1-го промислу, завідувач 9-го промислу, керуючий тресту «Орджонікідзенафта»; заступник начальника об'єднання «Азнафта»; керуючий трестами «Сталіннафта» і «Бузовнинафта» міста Баку Азербайджанської РСР.

У 1946—1948 роках — головний інженер об'єднання «Краснодарнафта» Краснодарського краю РРФСР.

У 1948—1949 роках — начальник об'єднання «Азнафторозвідка».

У 1949—1953 роках — начальник Головного управління з розвідки та розробки морських родовищ нафти («Головморнафти») Міністерства нафтової промисловості СРСР. У 1953—1955 роках — начальник Головного управління з видобутку нафти в західних районах (Головзахіднафтовидобутку) Міністерства нафтової промисловості СРСР.

У 1955—1957 роках — заступник міністра нафтової промисловості СРСР.

6 червня 1957 — 30 серпня 1959 року — голови Ради народного господарства Азербайджанської РСР — заступник голови Ради міністрів Азербайджанської РСР.

У 1959—1962 роках — постійний представник Ради міністрів Азербайджанської РСР при Раді міністрів СРСР.

З січня 1962 по червень 1963 року — заступник голови Державного комітету Ради Міністрів СРСР (Державного комітету при Держплані СРСР) із паливної промисловості. З червня 1963 по січень 1964 року — заступник голови Державного комітету з хімічної і нафтової промисловості при Держплані СРСР. У 1964—1965 роках — 1-й заступник голови Державного комітету нафтовидобувної промисловості при Держплані СРСР.

З жовтня 1965 по червень 1970 — 1-й заступник міністра нафтовидобувної промисловості СРСР. З червня 1970 по вересень 1972 — 1-й заступник міністра нафтової промисловості СРСР.

20 вересня 1972 — 20 квітня 1981 року — міністр газової промисловості СРСР.

За великі заслуги перед Радянською державою в розвитку нафтової і газової промисловості Указом Президії Верховної Ради СРСР від 16 травня 1980 року Оруджеву Сабіту Атайович присвоєно звання Героя Соціалістичної праці з врученням ордена Леніна і золотої медалі «Серп і Молот».

Помер 20 квітня 1981 року. Похований в місті Москві на Новодівочому цвинтарі (ділянка 2).

Нагороди і звання

Примітки

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.