Оса (зенітний ракетний комплекс)
«Оса» (індекс ГРАУ — 9 К33, по класифікації МО США і НАТО: SA-8 Gecko («Гекон»)) — радянський автоматизований військовий зенітно-ракетний комплекс. Комплекс є всепогодним і призначений для прикриття сил і засобів мотострілецької (танкової) дивізії у всіх видах бойових дій.
 | |
|
| |
Оса (зенітний ракетний комплекс) у Вікісховищі |
Розробка почалася 27 жовтня 1960 року, прийнятий на озброєння 4 жовтня 1971 року. Комплекс оснащений чотирма зенітними керованими ракетами 9 M33, модифікація «Оса-АК» має 6 ракет 9 М33М2, а «Оса-АКМ» — 6 ракет 9 М33М3. На кінець 2007 року був найчисельнішим в Росії комплексом військової ППО. На озброєнні більше 400 машин.[1]
Модифікації
9К33-1Т «Оса-1Т»
Запропонована модернізація білоруською компанією «Тетраедр» передбачала комплекс заходів, які включали б, серед іншого, заміну бортової електроніки на цифрову. До основних відмінностей від базового комплексу відносять:[2]
- нова система наведення ракети
- збільшена автоматизація роботи системи
- нова елементна база ЗРК
Також цією компанією розроблений модернізований варіант цього зенітно-ракетного комплексу Т32 «Стилет», у якому замінено шасі та використовується нова зенітна ракета українського виробництва Т382[2].
Варіант «Укррадарпроєкт»
Варіант модернізації комплексу розроблений українським підприємством «Укррадарпроект», зокрема заміна на нову елементну базу, що включає:[2]
- заміна електронно-променевих трубок
- радіоламп та лампи біжної хвилі
- відикона та інших морально застарілих елементів
- встановлення ПЗЗ матриці в двох діапазонах
- доопрацьована телевізійно-оптична головка
Також українська модернізація ЗРК «Оса» дозволяє отримувати зовнішні ціле-вказівки від зовнішнього командного пункту в радіусі 90 км та працювати в 4-х режимах віддаленості від зовнішнього командного пункту:[2]
- 12 км
- 25 км
- 45 км
- до 90 км
Окрім того введено режим автоматичного ведення цілі у видимому та інфрачервоному діапазоні, а для протидії сучасним засобам радіоелектронного виявлення введено секторний режим (робота від 6 до 360 градусів) та режим мерехтіння, що дозволяє зменшувати час перебування в ефірі і фактично бути виявленим супротивником[2].
Ракета Т382 КБ «Луч»
Т382 — українська зенітна керована ракета (ЗКР) малої дальності, розроблена ДП "Державне Київське конструкторське бюро «Луч» для україно-білоруської модернізації ЗРК Оса - Т38 «Стилет». Існує лише у вигляді макету. Ракета має два ступені і здатна знищувати цілі на відстані від 1.5 до 20 км, для порівняння базова ракета 9М33 знищує цілі на вдвічі меншій максимальній віддалі[2].
Бойове застосування
Російсько-українська війна
Комплекси «Оса» були використані у війні на сході України[3].
12 жовтня 2018 року українськими засобами протиповітряної оборони були помічені два безпілотні літальні апарати, які перетнули лінію розмежування і рухалися в напрямку Лисичанського нафтопереробного заводу. Обидва БПЛА були ідентифіковані як ударні й такі, що становлять загрозу життю та здоров'ю мирних мешканців. Було прийнято рішення на застосування засобів ППО. В результаті відбиття повітряної атаки один безпілотний літальний апарат противника було збито на висоті близько 2 км, другому вдалося повернутися на непідконтрольну територію. Уламки від ракети впали на території місцевої школи та біля Лисичанського заводу ГТВ. Дітей довелось терміново евакуювати, ніхто з цивільного населення не постраждав[4][5].
Наступного дня в небі над Лисичанськом українським вертольотом вогневої підтримки Мі-24П було збито російський БПЛА «Орлан-10»[6].
Громадянська війна в Сирії
Один комплекс був захоплений озброєною опозицією. Ймовірно, з цього комплексу був збитий один вертоліт військ Асада.
Друга Карабаська війна
Станом на кінець жовтня 2020 року вірменські військові втратили до 16 пускових установок ЗРК «Оса». Всі вони були уражені високоточними боєприпасами з ударних БПЛА Bayraktar TB2 та «дронів-камікадзе» IAI Harop. Окрім цих пускових установок, зафіксовано ураження і однієї транспортно-заряджальної машини зенітного ракетного комплексу «Оса»[7].
Оскільки ці ЗРК стали одними з найбажанішою ціллю для ударів з дронів Азербайджану, у Вірменії активно використовують і їх макети, аби опонент використовував дорого-вартісні боєприпаси не за призначенням[7].
Оператори
Йорданія: Наприкінці вересня 2017 року, не знайшовши коштів на модернізацію ЗРК «Оса», армія Йорданії вирішила продати наявні у неї 52 комплекси. Перед цим розглядалась ймовірність проведення модернізації цих комплексів у Білорусі. Серед зацікавлених покупців була названа Україна[2].
Росія
Україна
Восени 2021 року, на полігоні Ягорлик в рамках навчань "Об’єднані зусилля-2021" відбулись перші бойові стрільби підрозділів протиповітряної оборони Збройних Сил України. Для їх проведення були залучені ЗРК "Оса-АКМ" із складу частин ППО Сухопутних військ ЗС України.[8]
Галерея
Український зенітний ракетний комплекс Оса під час тренувального маршу перед парадом на День незалежності, 22 серпня 2014 року, Київ, Україна.
Примітки
- Архив новостей[недоступне посилання з червня 2019]
- У ЗРК «Оса» йорданської армії зацікавлені в Україні. Український мілітарний портал. 28 жовтня 2017.
- Жирохов М. (20.12.2015). Штурмовики Су-25 в боях на Донбасі. Ukrainian Military Pages.
- На підльоті до Лисичанська вранці було збито безпілотник, ще один зник на непідконтрольній території. Інтерфакс. 12 жовтня 2018.
- Військові розповіли, що і чому впало на подвір’я школи в Лисичанську. Радіо "Свобода". 12 жовтня 2018.
- Вертоліт ООС збив над Лисичанськом російський дрон. Укрінформ. 13 жовтня 2018.
- Люксіков Михайло (31 жовтня 2020). Азербайджан покаже трофейний ЗРК «Оса» у Баку. Український мілітарний портал.
- ЗСУ провели перші в цьому році бойові стрільби ЗРК С-125 та "Оса-АКМ" | Defense Express. defence-ua.com (укр.). Процитовано 13 грудня 2021.
Посилання