Луч (конструкторське бюро)

Державне підприємство Державне Київське конструкторське бюро «Луч» створено в 1965 році як основний розробник в СРСР автоматизованих систем контролю та діагностики спеціальної авіаційної техніки. Є одним з провідних розробників складових частин комплексів авіаційного та протитанкового озброєння України.

Державне підприємство Державне Київське конструкторське бюро «Луч»
Тип Конструкторське бюро
Форма власності державне підприємство
Галузь оборонне виробництво
Засновано 1965
Штаб-квартира Київ, вул. Юрія Іллєнка 2
Продукція високотехнологічна зброя та засоби її обслуговування.
Співробітники 800[1]
Код ЄДРПОУ 14308776
luch.kiev.ua
 Луч у Вікісховищі

Історія

Підприємством розроблено та передано у виробництво понад 40 типів складних наукомістких виробів, у тому числі автоматизованих і автоматичних систем контролю та діагностики авіаційних засобів ураження, блоків електричних рульових приводів, інших систем і агрегатів високоточної зброї, а також систем контролю і управління технологічними процесами в промисловості, складної медичної техніки і товарів народного споживання. Продукція, розроблена ДП "ДержККБ «Луч», успішно експлуатується як в Україні, так і в багатьох країнах світу.

До основних розробок ДП "ДержККБ «Луч» належать:

  • 1965 р. — розроблені та передані у виробництво рухома позиція попередньої підготовки ППП-3СМ (з розташуванням на шасі автомобіля УАЗ) з ручним керуванням контролю ракет класу «повітря-повітря» і рухома позиція попередньої підготовки до застосування ППП-3САМ з автоматичною системою контролю ракет, як базова система для створення наступних автоматичних систем контролю ракет для ВПС і ВМФ.
  • 19651969 рр. — створені і введені в експлуатацію системи автоматичного контролю САК-46 для контролю авіаційних ракет і автоматична контрольно-випробувальна рухома станція АКИПС-80 для контролю протичовнових ракет. Зазначені розробки визнані Державними комісіями в Радянському Союзі першими автоматичними системами контролю.
  • 19681972 рр. — розроблений і запущений у виробництво комплекс «Інгул» (з розташуванням на шасі автомобіля ГАЗ-66) для підготовки до застосування та технічного обслуговування 9 типів авіаційних ракет.
  • 19681977 рр. — розроблені та передані у виробництво автоматичні контрольно-випробувальні рухомі станції:
    • АКИПС-125 для контролю підводних ракет;
    • АКИПС-4У для контролю протичовнових ракет;
    • АКИПС-4У1 для контролю торпед.
  • 19691977 рр. — розроблений і запущений у виробництво комплекс «Трубіж» для підготовки до застосування та технічного обслуговування 12 типів авіаційних ракет.
  • 19751977 рр. — створено реєстратор поточної інформації для військових літаків.
  • 19771980 рр. — розроблені та передані у виробництво комплекси «Інгул-А» і «Трубіж-А» з використанням модульного (контейнерного) принципу побудови апаратури для підготовки та контролю 26 типів ракет і керованих авіаційних бомб («Інгул-А»), 18 типів ракет («Трубіж-А»).
  • 19781989 рр. — розроблені та впроваджені у виробництво автоматичні контрольно-випробувальні рухомі станції АКИПС-1 і АКИПС-3.2 для контролю авіаційних протичовнових ракет.

Всі перераховані станції були прийняті на озброєння ЗС Радянського Союзу та ряду зарубіжних країн.

  • 19811983 рр. — розроблений і переданий у виробництво багатофункціональний агрегатний комплекс «Гурт», замість більш ранніх комплексів «Інгул» та «Трубіж», який забезпечує підготовку більш ніж 40 типів ракет різних модифікацій.

Крім розробки нових зразків техніки ДП "ДержККБ «Луч» активно займається модернізацією та продовженням ресурсу існуючої техніки.

Відповідними спільними рішеннями міністерств України ДП "ДержККБ «Луч» визначено Головним підприємством України з ведення та координації робіт щодо продовження призначених ресурсу та терміну служби авіаційних, зенітних ракет, мінно-торпедної зброї, комплексів «Інгул» та «Гурт», а також станцій АКИПС.

З 1979 р. ДП "ДержККБ «Луч» розробляє та виготовляє блоки слідкуючих електричних рульових приводів систем управління авіаційних, зенітних ракет і торпед. Розроблено більше десяти рульових відсіків з електричними приводами для виробів різних класів, які за своїми характеристиками не поступаються найкращим світовим аналогам.

Так, наприклад, в 1986 р. був створений блок слідкуючих електричних рульових приводів для авіаційної ракети з решітчастими рулями класу «повітря-повітря» Р-77. На базі створених в Україні за останнє десятиліття компактних безколекторних електродвигунів ДП "ДержККБ «Луч» розроблені та виготовляються ряд малогабаритних блоків слідкуючих електричних рульових приводів для керованих танкових ракет. Приводи входять до складу розроблених і виготовлених ДП "ДержККБ «Луч» цифрових систем управління, які забезпечують точне наведення снарядів і ракет. Приводи забезпечують високі точності, мають підвищену перешкодозахищеність і витримують перевантаження, які виникають під час стрільби з гармат.

З 2002 р. ДП "ДержККБ «Луч» постачає (замість комплексу «Гурт») комплекс «Гурт-M», який забезпечує:

  • Контроль та підготовку до застосування більше 50 різних модифікацій авіаційних ракет і коригованих авіаційних бомб;
  • Вихідний контроль ракет на заводах-виробниках;
  • Діагностування несправностей під час ремонту ракет;
  • Прогнозування технічного стану ракет при продовженні терміну їх служби.

В 2013 р. розпочинається випробування ПТРК «Корсар».

Станом на 2018 рік підприємство виготовляло близько шести тисяч різних керованих ракет на рік[2].

8 жовтня 2019 року на виставці Зброя та безпека—2019 бюро представило проєкт ракети РК-10. Ця ракета може використовуватися як в протитанковій, так і в зенітній версії.

У 2021 році підприємство представило проєкти двох авіаційних ракет класу «повітря-повітря»: середньої дальності УП-277 з активною радіолокаційною головкою самонаведення та високоманеврену перспективну ракету ближнього повітряного бою з інфрачервоною головкою самонаведення. Ця ракета — більш сучасний аналог радянської ракети Р-77[3].

27 лютого 2022 року з території Білорусі були запущені ракети «Іскандер». Окупанти знищили базу зберігання ракет КБ «Луч»[4].

Разом з тим, в КБ «Луч» повідомили, що вони встигли передати українським військовим всю продукцію, підготовлену на експорт. А саме, дослівно: "Десятки комплексів "Скіф" та "Корсар", які мали бути поставлені інозамовникам, вже передані та успішно використовуються захисниками України"[5].

Підприємство

В даний час ДП «ДержККБ „Луч“» є Головним підприємством з розробки принципово нової для України спеціальної військової техніки. Затверджена розроблена ДП «ДержККБ „Луч“» комплексна програма зі створення названої техніки, яка передбачає участь понад 30 підприємств України.

Поряд зі створенням нових зразків військової техніки, використовуючи накопичений досвід і передові технології, ДП «ДержККБ „Луч“» розроблено цілий ряд виробів медичної техніки, побутових приладів та пристроїв, більше 20 видів товарів народного вжитку.

ДП «ДержККБ „Луч“» значну увагу приділяє науково-технічному розвитку підприємства. За рахунок власних коштів проводяться розробки перспективних виробів, модернізується обладнання, запроваджуються нові технологічні процеси.

Працівниками ДП «ДержККБ „Луч“» захищено 2 докторські та 26 кандидатських дисертацій, опубліковано більше 1000 наукових статей, отримано понад 300 авторських свідоцтв та патентів на винаходи.

За досягнуті успіхи у створенні нових зразків техніки більше 100 робітників підприємства нагороджені орденами, медалями, іншими почесними званнями.

Одна з останніх розробок ДП «ДержККБ „Луч“» удостоєна Державної премії України в галузі науки і техніки.

Міжнародна співпраця

Підприємство плідно співпрацює з закордонними підприємствами. Зокрема на міжнародному салоні озброєння і військової техніки Eurosatory-2014 разом з канадською компанією STREIT Group продемонстрували БТРи з озброєнням розробленим на КБ Луч[6][7].

Наприкінці 2020 року стало відомо, що турецька оборонна компанія ASELSAN уклала угоду з неназваним іноземним замовником на 38,2 млн дол, співвиконавцем якої, стануть українські підприємства. На фото, яким проілюстровано повідомлення, зображено бойовий модуль Serdar та українську протитанкову керовану 130 мм ракету РК-2 розробки КБ «Луч» (див. ПТРК «Скіф» та «Стугна-П»)[8].

Керівництво

Див. також

Примітки

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.