Осетер японський

Осетер японський, або амурський[1] (Acipenser schrenckii) — риба родини осетрові, роду осетер. Дуже близький до сибірського осетра.

?
Осетер японський

Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Metazoa)
Підцарство: Справжні багатоклітинні (Eumetazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Підтип: Черепні (Craniata)
Надклас: Щелепні (Gnathostomata)
Клас: Променепері (Actinopterygii)
Підклас: Хрящові ганоїди (Chondrostei)
Ряд: Осетроподібні (Acipenseriformes)
Родина: Осетрові (Acipenseridae)
Підродина: Acipenserinae
Рід: Осетер (Acipenser)
Вид: Осетер японський
Acipenser schrenckii
(Brandt, 1869)
Синоніми
  • Acipenser baeri schrencki Brandt, 1869
  • Sturio schrenckii (Brandt, 1869)
  • Acipenser schrencki Brandt, 1869
  • Acipenser schrenki Brandt, 1869
  • Acipenser multiscutatus Tanaka, 1908
Посилання
Вікісховище: Acipenser schrenckii
Віківиди: Acipenser schrenckii
EOL: 220177
ITIS: 550554
МСОП: 228
NCBI: 111304

Характеристика

Сягає максимальної довжини 300 см при максимальній вазі 190 кг[2]. В Амурському лимані середня вага промислового осетра 6—8 кг, в Амурі — 2,5—5, 5 кг (але досягає й 36 кг). Амурський осетер досягає ваги 56 кг, іноді 160 кг.

Живе до 65 років[3].

Поширення

Живе тільки в басейні Амуру, від лиману до Шилки й Аргуні; вище Благовєщенська й в Уссурі зустрічається рідко. Окрема популяція відзначена у Японії.[4] Раніше частина популяції з Японії вважалася окремим видом, відомим під науковою назвою Acipenser multiscutatus.

Біологія та Екологія

Утворить напівпрохідну й прісноводні форми, має кілька локальних угруповань, що зустрічаються у окремих районах. У басейні Амура нерестовища розташовані вище Миколаєвська-на-Амурі.

Самці досягають статевозрілості у віці 9—10 років, самиці переважно в 11—14 років. Плідність коливається від 29 до 434 тис. ікринок. Молодь живиться безхребетними (креветками, мізидами, личинками хирономид і т. д.), дорослі — безхребетними й рибою.

Література

  1. Маркевич О.П., Татарко К.I. Російсько-українсько-латинський зоологічний словник: термінологія і номенклатура. Київ: Наук. думка, 1983. 412 с.
  2. Krykhtin, M.L. and V.G. Svirskii, 1997. Endemic sturgeons of the Amur River: kaluga, Huso dauricus, and Amur sturgeon, Acipenser schrenckii. Environ. Biol. Fish. 48(1/4):231-239.
  3. Sytova, M.V., H.N. Harenko, V.A. Belyaev and A.P. Shmigirilov, 2004. The analysis of quantitative and weight parameters of sturgeons spawning groups at Amur river basin. Vopr. Rybolovstva (Problems of fisheries) 5(3):470-481.
  4. Masuda, H., K. Amaoka, C. Araga, T. Uyeno and T. Yoshino, 1984. The fishes of the Japanese Archipelago. Vol. 1. Tokai University Press, Tokyo, Japan. 437 p. (text).

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.