Осипов Василь Іванович (1912)

Біографія

Василь Осипов народився в 1912 році в селі Неялово (нині Пестречинський район Татарстану). Після закінчення початкової школи працював спочатку в своєму господарстві, пізніше кухарем у Казані. У 1942 році Осипов був призваний на службу в Робітничо-селянську Червону Армію. З того ж року — на німецько-радянському фронті.

До вересня 1943 року червоноармієць Василь Осипов був стрільцем 310-го стрілецького полку 8-ї стрілецької дивізії 15-го стрілецького корпусу 13-ї армії Центрального фронту. Відзначився під час битви за Дніпро. 22 вересня 1943 року Осипов в складі передової групи переправився через Дніпро в районі села Навози (нині —Дніпровське Чернігівського району Чернігівської області України) і взяв активну участь в боях за захоплення і утримання плацдарму на його західному березі, відбивши велику кількість німецьких контратак, часто переходили в рукопашні сутички, і протримавшись до переправи основних сил. Осипов самотужки спорудив пліт і під ворожим обстрілом переправив на ньому польову кухню, після чого знайшов і нагодував вцілілих бійців 310-го вцілілого полку. За це він був удостоєний звання Героя Радянського Союзу.[1]

8 березня 1944 року Осипов загинув (застрелений німецьким снайпером на подвір'ї місцевого мешканця)[1] в селі Супранівка Підволочиського району Тернопільської області.

Погруддя на могилі.

Спочатку Осипова поховали в Супранівці, пізніше перепохований у селищі Підволочиськ. На могилі встановлений пам'ятник — постамент з бюстом Осипова. 23 березня 1974 року могилу відвідала мати Осипова Анісія Сидорівна.[1]

Нагороди червоноармійця Осипова

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 16 жовтня 1943 року за «успішне форсування річки Дніпро на північ від Києва, міцне закріплення плацдарму на західному березі річки Дніпро і проявлені при цьому відвагу і геройство» червоноармієць Василь Осипов був удостоєний високого звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка».

Пам'ять

На честь Осипова названа вулиця в селі Великі Бутирки Пестречинського району, встановлено його бюст в Пестрецях.

Примітки

  1. 1941–1944 - Сайт містечка Підволочиськ. pidvolochysk.info. Процитовано 17 червня 2019.

Джерела

  • Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь / Пред. ред. коллегии И. Н. Шкадов. М.: Воениздат, 1988. — Т. 2 /Любов — Ящук/. — 863 с. — 100 000 экз. ISBN 5-203-00536-2.
  • Герои Советского Союза — наши земляки. Книга 2. — Казань, 1984.
  • Ханин Л. Герои Советского Союза — сыны Татарии. — Казань, 1969.
  • Осипов, Василий Иванович (1912). Сайт «Герои страны».
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.