Оскар Монтеліус

Монтеліус намагався простежити еволюцію предметів; в ході своїх досліджень, він розділив знайдені предмети на типи і збудував із типів еволюційні ряди по мірі зміни предметів. У результаті він створив хронологічну систему, розділивши скандинавський неоліт — на чотири, а бронзову добу — на шість пронумерованих періодів (періоди I—IV і I—VI) та встановив абсолютні дати цих періодів шляхом перехресного зіставлення предметів з синхронними їм єгипетськими знахідками, абсолютна дата яких була відома. Так, північноєвропейська бронзова доба в класифікації Монтеліуса набув такого вигляду:

• Стародавня бронзова доба — I період (1800-1500 до н. е.) II період (1500-1300 до н. е.), III період (1300-1100 до н. е.);
• Нова бронзова доба — IV період (1100-950/920 до н. е.), V період (950/920 -730/720 до н. е.);
• Пізня бронзова доба (перехід до залізної доби) — VI період (730/720 — 550/530 до н. е.)

Хронологічна система Монтеліуса, як і попередня система Габріеля Мортільє, виходила з перенесення в археологію методів природничих наук (якщо Мортільє виходив із геологічних, то Монтеліус — із біологічних еволюціоністських аналогій) і передбачала загальність і закономірну послідовність зміни одних типів іншими. У XX столітті була витіснена концепцією культурних груп (археологічних культур); проте його типологія зберігає значення до нашого часу. Крім того, Монтеліус шляхом порівняння зображень сокир з археологічними знахідками встановив, що шведські наскельні петрогліфи відносяться до бронзової доби.

• Форстен Г. В. Монтелиус, Густав-Оскар-Августин // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890—1907.