Осока волотиста

Осока волотиста[1][2][3](Carex paniculata) — вид рослин родини осокові (Cyperaceae), поширений у Європі, на заході Азії й заході Північної Африки. Етимологія: лат. panicula — «волоть», лат. atus — прикметниковий суфікс для іменників[4].

Осока волотиста
Біологічна класифікація
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Однодольні (Monocotyledon)
Клада: Комелініди (Commelinids)
Порядок: Тонконогоцвіті (Poales)
Родина: Осокові (Cyperaceae)
Рід: Осока (Carex)
Вид:
Осока волотиста (C. paniculata)
Біноміальна назва
Carex paniculata

Опис

Багаторічна трав'яниста рослина 40–100 см завдовжки. Листові пластинки плоскі, сірувато-зелені, (3)6–8 мм завширшки. Нижні лускоподібні листки каштанові або коричневі, зі слабким червонуватим відтінком, злегка блискучі, не розпадаються на прості волокна. Суцвіття 6–9(10) см завдовжки[2]. Утворює купини з багатою кореневою системою і товстими, темно-коричневими коренями. Верхні колоски складаються з чоловічих, а нижні — з жіночих квітів. Лушпини загострені, світло-коричневі та з білими краями. Плоди (сім'янка) жовто-коричневого кольору, мають два зубчики.

Основний період цвітіння — з травня по червень. Запилення здійснюється вітром. Діаспори поширюється водою, вітром і прилипанням.

Поширення

Європа: усі країни крім Ісландії й Молдови; Азія: Туреччина, Вірменія, Грузія; Північна Африка: Марокко, Кабо Верде, Канарські острови; натуралізований: Нова Зеландія; культивується[5][6]. Зростає здебільшого у вологих, багатих поживними речовинами вапнякових районах від низин до гір; максимальна висота — 1900 м над рівнем моря.

В Україні населяє осокові і осоково-мохові болота — у Карпатах (до 1700 м), спорадично; в Поліссі та Лісостепу (Чернігівська, Київська, Львівська, Кіровоградська, Дніпропетровська й Харківська області), рідко[2]. Входить у список регіонально рідкісних рослин м. Києва, Вінницької, Дніпропетровської, Житомирської, Київської, Рівненської, областей[3].

Галерея

Джерела

  1. Carex paniculata // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  2. Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. К. : Наук. думка, 1987. — С. 423. (рос.)(укр.)
  3. Андрієнко Т.Л., Перегрим М.М. (уклад.). Офіційні переліки регіонально рідкісних рослин адміністративних територій України (довідкове видання). — Київ : Альтерпрес, 2012. — 148 с. — ISBN 978-966-542-512-0.
  4. Dictionary of Botanical Epithets. Процитовано 09.02.2018. (англ.)
  5. The Euro+Med PlantBase. Процитовано 09.02.2018. (англ.)
  6. Germplasm Resources Information Network. Процитовано 09.02.2018. (англ.)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.