Останець
Оста́нець — ізольована височина, залишок зруйнованої і зниженої процесами денудації більш високої поверхні.
Розрізняють:
- останець вивітрювання, (утворюються внаслідок обточування та шліфування твердіших порід дрібними піщинками, підхопленими вітром)
- столові гори (меса),
- останцеві гори (залишкові гори),
- останець обтікання, що спостерігаються в долинах меандруючих річок,
- останці тектонічного покриву (невелика ділянка тектонічного покриву, яка збереглася перед його фронтом від ерозії). Синоніми — кліпп, екзотична скеля,
- монадноки — останці, складені тривкими породами (останець селективний).
Галерея
- Останець в Буркіна Фасо, поблизу м. Дорі, регіон Сахель
- Останець «Собори», Чилі (ліворуч на фото).
Див. також
- Столові гори
- Останцеві гори
- Скеля «Камінь-велетень»
- Кам'яні гриби
Література
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.