Останкінський цвинтар

Останкінський цвинтар (рос. Останкинское кладбище) некрополь на півночі Москви в Останкінському районі Північно-східного адміністративного округу.

Останкінський цвинтар
рос. Останкинское кладбище, трансліт. Останкинское кладбище
Інформація про цвинтар
55°48′59″ пн. ш. 37°36′46″ сх. д.
Країна  Росія
Розташування Москва
Відкрито 1888
Площа 2,2 га
Адреса:
129075, Москва, Прудовий проїзд, буд. 11.
Вебсайт Офіційна сторінка

Останкінський цвинтар
Останкінський цвинтар (Москва)

Історія цвинтаря

Останкінський цвинтар заснований у 1888 році. Назву свою отримав від колишнього села Останкіно, відомого з 1558 року. З 1617 року село стає володінням князів Черкаських, з 1743 — графів Шереметєвих.

На території цвинтаря знаходиться церква «Живоначальної Трійці», побудована поруч з однойменною дерев'яною церквою на кошти князя Михайла Черкаського у 1677—1683 роках кріпаком кам'яних справ майстром П. С. Потєхіним[1]. Храм був освячений 3 червня 1692 року. У 1877—1880 роках церква була відреставрована архітекторами А. К. Серебряковим і Н. В. Султановим на кошти Олександр Шереметєва. Прибудована дзвіниця з шатровим завершенням. Оновлений центральний різьблений дев'ятиярусний іконостас 1692 року. У 1922 році радянською владою вилучено понад 4 пудів срібних церковних прикрас і начиння. Храм був закритий і переданий у відання музею «Останкіно» у 1935 році. Після реставрації церкви у 1991 році, головний престол був освячений Патріархом Алексієм II.

У храмі знаходяться святині — храмова ікона старозавітної Трійці (1654) та Чернігівська ікона Божої Матері.

На цвинтарі 2008 року збудована каплиця Успіння Пресвятої Богородиці[2].

Останкінський цвинтар входить до складу Державного унітарного підприємства «Ритуал».

Проїзд

Від станції метро ВДНХ, далі тролейбус 13

Поховання

Див. також

Примітки

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.