Шереметєв Олександр Дмитрович

Олекса́ндр Дми́трович Шереме́тєв (рос. Александр Дмитриевич Шереметев; 27 лютого 1859, Санкт-Петербург, Російська імперія — 18 травня 1931, Сент-Женев'єв-де-Буа (Ессонн), Франція) — російський офіцер, музикант і меценат. Внук Миколи Шереметєва і співачки Парасковії Жемчугової. Власник садиб Ульянка і Александрино.

1903 рік. Олександр, Марія та Єлизавета Шереметєви.
Олександр Дмитрович Шереметєв
Олександр Шереметєв в однострої пожежної дружини. Початок 1890-х років.
Ім'я при народженні Олександр Дмитрович Шереметєв
Народився 27 лютого 1859(1859-02-27)
Санкт-Петербург, Російська імперія
Помер 18 травня 1931(1931-05-18) (72 роки)
Сент-Женев'єв-де-Буа (Ессонн), Франція
Поховання Сент-Женев'єв-де-Буа
Громадянство Російська імперія →  Франція
Національність росіянин
Діяльність офіцер, музикант і меценат
Alma mater Пажеський корпус
Титул граф
Військове звання генерал-майор почту
Конфесія православ'я
Рід Шереметєви
Батько Dmitrij Nikolaevič Šeremetevd[1]
Мати Aleksandra Grigorevna Melnikovd
Брати, сестри Sergey Sheremetevd
У шлюбі з Марія Федорівна (в дівоцтві Гейден)
Діти Єлизавета, Дмитро, Георгій, Олександра
Нагороди
Герб

Життєпис

Закінчив Пажеський Його Імператорської Величности корпус. У 1889—1894 роках ад'ютант головнокомандувача військами гвардії і Петербурзького військового округу, в 1894 р. шталмейстер двору, з 1899 р. офіцер для особливих доручень при Військовому міністерстві. Флігель-ад'ютант (1902). Генерал-майор почту (1909)[2]. Навчався музиці у Теодора Лешетицького (фортепіано), Івана Мельникова (вокал), Василя Вурма (корнет-а-пістон). У 1882-му заснував приватний оркестр, який з 1898 року почав давати «народні» (загальнодоступні) симфонічні концерти. У 1908 році пожертвував 20 000 рублів на заснування стипендій імені Миколи Римського-Корсакова в Санкт-Петербурзькій консерваторії. У 1910—1916 роках очолював у Санкт-Петербурзі Музично-історичне товариство, концерти якого відігравали помітну роль у музичному житті російської столиці: оркестр товариства, зокрема, ознайомив публіку з творами таких композиторів, як Ян Сібеліус і Ріхард Штраус, а 21 грудня 1913 (3 січня 1914) в суспільстві з ініціативи Шереметєва представлено ​​російську прем'єру опери Ріхарда Ваґнера «Парсіфаль» з запрошеною з Парижа Фелією Литвин у партії Кундрі[3]. З ініціативи Шереметєва в Петербурзі встановлено меморіальні дошки Олександрові Даргомижському, Милієві Балакірєву, Олександрові Сєрову і Модестові Мусоргському, проводився всеросійський збір коштів на пам'ятник Петрові Чайковському[4]. У 1901—1917 роках Олександр Шереметєв — начальник Придворної співацької капели. У 1892—1894 роках він перший голова Російського пожежного товариства[5]. 1892 року брав участь у влаштуванні Всеросійської пожежної виставки. Видавав журнал «Пожежник». З 1918 року Шереметєв в еміграції[6].

Родина

1883 року одружився з графинею Марією Федорівною Гейден (1863—1939). Подружжя мало чотирьох дітей:

  • Єлизавета (1884—1962) — в заміжжі княгиня Андроникова
  • Дмитро (1885—1963) — чоловік графині Домни Олексіївни Бобринської (1886—1956)
  • Георгій (1887—1971) — чоловік княжни Катерини Дмитрівни Голіциної (1889—1936)
  • Олександра

Нагороди

Російські
  • Орден святого Станіслава III ступеня (1892)
  • Орден святого Володимира IV ступеня (1896)
  • Орден святої Анни III ступеня (1900)
  • Орден святого Станіслава II ступеня (1906)
  • Орден святого Володимира III ступеня (1911)
  • Орден святого Станіслава І ступеня (1913)
  • Орден святої Анни I ступеня (1916)
  • Медаль «На пам'ять про коронацію імператора Олександра III»
  • Медаль «На пам'ять про царствування імператора Олександра III»
  • Медаль «На пам'ять про коронацію імператора Миколи II»

Іноземні

Література
  • Волков С. В. Офицеры российской гвардии: опыт мартиролога. — М.: Русский путь, 2002
  • Шереметевы в истории России. Воспоминания. Дневники. Письма//Авт.-сост. А. И. Алексеева, М. Д. Ковалёва. Издательский дом «Звонница», 2001
  • Военный дневник великого князя Андрея Владимировича Романова / Вступление, подготовка текста, публикация и примечания кандидата исторических наук В. М. Хрусталёва и В. М. Осина // «Октябрь», 1998, № 4. (Прим. 35)
  • Марина Малкиель. «Парсифаль» в Петербурге
  • Музыкальные общества и кружки // Энциклопедия Санкт-Петербурга
  • Пожарное общество Российское // Энциклопедия Санкт-Петербурга
  • Граф Шереметев Александр Дмитриевич // Сайт «Российская императорская армия»

Примітки
  1. Lundy D. R. The Peerage
  2. Военный дневник великого князя Андрея Владимировича Романова
  3. Марина Малкиель. «Парсифаль» в Петербурге
  4. Музыкальные общества и кружки
  5. Пожарное общество Российское
  6. Граф Шереметев Александр Дмитриевич. Архів оригіналу за 10 грудня 2011. Процитовано 28 січня 2012.
  • Цю статтю написано на основі її відповідника в Російській Вікіпедії
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.