Остракон

Остракон або острак (дав.-гр. τὸ ὄστρακον — глиняний черепок) — черепок глиняної посудини, а також рідше морська раковина, яєчна шкаралупа, уламок вапняку або сланцю[1].

Остракон

Остракони дійшли до нас від усіх епох, починаючи з Нового царства до арабської епохи. Серед них багато листів та ділових документів, демотичних, грецьких та коптських[2].

У Стародавньому Єгипті, через свою доступності в порівнянні з дорогими папірусами, глиняні черепки використовувалися для записів, розрахунків, квитанцій та коротких листів. На остраконах давні учні виконували шкільні домашні завдання. Текст на остраконах писали чорнилом або видряпували[3]. Були знайдені цілі архіви остраконів (наприклад, «Архів Никанора»).

У Стародавній Греції, зокрема в Афінах, остракони використовувалися для голосування в процедурі остракізму і тому є цінним джерелом знань не тільки повсякденного, але й політичного життя.

Остракони вивчає наука папірологія[4]. Колекціонування остраконів відноситься до баллотіки.

Цікаві факти

Археології відомі тільки два випадки великих знахідок остраконів у Єгипті:

У робочому поселенні Дейр-ель-Медіне, що існувало у Стародавньому Єгипті неподалік від знаменитої Долини Царів у Луксорі (місто на східному березі р. Нілу на півдні Єгипту);
на розкопках у стародавньому м. Атрібісі[5].

Примітки

(рос.) «Острак» // Власов В. Г., Новый энциклопедический словарь изобразительного искусства: В 10 т.. — СПб.: Азбука-классика, 2007. — Т. VI: Н — О.
(рос.) Тураев Б. А., «Египетская литература». — М.: Издание М. и С. Сабашниковых. 3-я Государственная типография (бывш. Кушнерова) Пименовская), 1920. — Т. 1. — С. 32.
(рос.) Барбара Мерц, «Красная земля, Чёрная земля.» — М.: ЦЕНТРПОЛИГРАФ, 2008. — С. 161. — 464 с. — ISBN 978-5-9524-3621-3.
(рос.) Фихман И., «Введение в документальную папирологию». — Наука, 1987. — С. 215.
Археологи знайшли тисячі табличок із текстами стародавніх єгиптян. Курс України. 03.02.2022. Архів оригіналу за 03.02.2022. Процитовано 2 лютого 2022.

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Острак
Остракон // Енциклопедичний словник класичних мов / Л. Л. Звонська, Н. В. Корольова, О. В. Лазер-Паньків та ін.. — К. : ВПЦ «Київський університет», 2017. — С. 363. — 552 с.

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.

[1] (рос.) «Острак» // Власов В. Г., Новый энциклопедический словарь изобразительного искусства: В 10 т.. — СПб.: Азбука-классика, 2007. — Т. VI: Н — О.

[2] (рос.) Тураев Б. А., «Египетская литература». — М.: Издание М. и С. Сабашниковых. 3-я Государственная типография (бывш. Кушнерова) Пименовская), 1920. — Т. 1. — С. 32.

[A-3] (рос.) Барбара Мерц, «Красная земля, Чёрная земля.» — М.: ЦЕНТРПОЛИГРАФ, 2008. — С. 161. — 464 с. — ISBN 978-5-9524-3621-3.

[4] (рос.) Фихман И., «Введение в документальную папирологию». — Наука, 1987. — С. 215.

[5] Археологи знайшли тисячі табличок із текстами стародавніх єгиптян. Курс України. 03.02.2022. Архів оригіналу за 03.02.2022. Процитовано 2 лютого 2022.