Острів Вільчека

Острів Вільчека (рос. Остров Вильчека) — острів архіпелагу Земля Франца-Йосифа, адміністративно належить до Приморського району Архангельської області Росії.

Острів Вільчека

Карта
Карта острова
Географія
79°56′19″ пн. ш. 58°42′25″ сх. д.
Місцерозташування Баренцове море
Акваторія Північний Льодовитий океан
Група островів Земля Франца-Йосифа
Площа 50 км²
Довжина 10 км
Ширина 9,8 км
Найвища точка 187 м
Країна
 Росія
Адм. одиниця Архангельська область
Населення 0 осіб
Острів Вільчека
Острів Вільчека (Росія)

Названий на честь Йогана Непомука Вільчека[1].

Географія

Найвища точка — льодовиковий купол висотою 187 метрів, розташований на північному заході острова. Друга по висоті точка також розташована на льодовиковому куполі. Її висота — 122 метри. Розташована на південному сході острова. Між цими двома куполами проходить льодовикова перемичка. Найвища точка землі — 42 метри. Вона знаходиться на крайньому заході острова, біля мису Шилінга.

Від льоду вільні кілька ділянок острова. Найбільша розташована на півдні. Там же знаходиться одне порівняно велике озеро, з якого в море витікає струмок, і кілька дрібніших. Друга за площею вільна ділянка розташована між мисом Шилінга і крижаним куполом. В основному скеляста. Третя ділянка знаходиться біля крайнього північного мису, складна галечниками[2].

Крайні точки острова: північ — мис Золотова, захід — мис Шилінга, південь — мис Оргель, крайній східний мис не має назви.

Історія дослідження

1 листопада 1873 року острів Вільчека став першим островом архіпелагу Земля Франца-Йосифа, який відвідали люди — під час Австро-Угорської полярної експедиції[3].

На початку березня 1874 року від цинги помер машиніст Отто Криш[3] (нім. Otto Krisch). Він був похований на острові. Могила розташована на південно-східних скелях острова, напис на хресті говорить: «Тут помер Отто Криш, машиніст австрійської експедиції на паровому судні „Адмірал Тегеттгофф“ 18.03.74 р. Прожив 29 років. Спокій душі твоїй.»[3]

Також на острові була залишена запечатана капсула з повідомленням про нові відкриття.

5 серпня 1991 року німецьке судно «Dagmar Aaen» з експедицією Арведа Фукса відвідало острів. Вони виявили поховання і капсулу з записами, які, проте, не змогли прочитати. Документ був доставлений в Управління федеральної кримінальної поліції у Вісбадені. Там лист було розшифровано і підтверджено, що це повідомлення Юліуса Пайєра і Карла Вейпрехта. В даний час документ знаходиться в німецькому військово-морському музеї у Бремергафені.

Прилегла акваторія

Острів омивається Баренцевим морем. Прибережні води глибокі, досягають 300 метрів. Недалеко від східного закінчення острова розташовані рифи Ескімоські . На півдні, на деякому віддаленні, знаходиться невеликий відокремлений острів Ламон, далі відкрите море.

Топографічні карти

  • Аркуш карти T-40-IV,V,VI о. Вильчека. Масштаб: 1 : 200 000. Стан місцевості на 1957 р. (рос.)

Примітки

  1. Имена на карте Арктики
  2. Wilczek Island. Mapcarta (англ.). Процитовано 28 жовтня 2020.
  3. sever2.htm
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.