Отелло (фільм, 1952)

Орсон Веллс працював над цим фільмом приблизно з 1948 по 1951 рік. Зйомки проходили в умовах постійного браку фінансування, тому процес створення стрічки був не зовсім звичайний. Двічі роботу доводилося повністю зупиняти і розпускати знімальну групу. Режисер вирушав на пошуки коштів (у тому числі на зйомках інших фільмів) після чого збирав групу знову. На нормальну обробку звуку коштів так і не знайшлося: діалоги частково записували прямо на знімальному майданчику. Копія стрічки, що збереглася, містить дуже низькоякісну аудіодоріжку, у багатьох місцях не синхронізовані звук і картинка — так і було в початковому варіанті. Незважаючи на проблеми з фінансуванням, необхідна натура була знайдена в автентичних (за Шекспіром) місцях: у Венеції, на Кіпрі і в Марокко[1][2].

Навіть після успіху в Каннах стрічка так і не потрапила в широкий прокат. Тільки у 1955 році вона була випущена в обмежений прокат у США, і її нарешті змогли побачити та оцінити. Критик Роджер Еберт пише про те, що навіть у 1992 році не міг знайти для перегляду нормальної копії, в наявності була лише дуже поганої якості 16-мм кіноплівка. Після довгих пошуків вдалося знайти якісний негатив на 35-мм плівці. Проте, звук на плівці був дуже низької якості (на додаток до первинних проблем з аудіо). Відновлення стрічки в наш час обійшлося дорожче за саме виробництво фільму і потребувало близько $1 млн[2].

Критики оцінили стрічку радше як кінематографічний експеримент і дуже цікаве, хоча і вільне, поводження з класичним сюжетом. Фільм привабливий передусім в образотворчому плані: режисерові вдалися переходи між сценами, чудові ракурси камери і операторська робота в цілому. Критик Бослі Краутер (New York Times) назвав фільм «Екстраординарною роботою». Роджер Еберт відізвався «про незвичайний дослід», який він отримав після перегляду, і порекомендував потенційному глядачеві все ж добре познайомитися з першоджерелом, інакше буде важко слідкувати за думкою творця стрічки[2][3].

Як драма фільм не такий цікавий. Діалоги, акторська гра на досить високому рівні. На жаль, по-справжньому глибоко оцінити акторську гру складно через те, що в існуючих копіях фільму нелегко розібрати слова. Виконавці ролей Отелло і Дездемони на своєму місці, тоді як гра Майкла МакЛіаммойра, на думку Бослі Краутера, абсолютно не відповідає образу Яго, який він намагався утілити[2][4].

• Екранізації творів Вільяма Шекспіра

• Отелло на сайті IMDb (англ.) (станом на 27.11.2015)
• Отелло на сайті AllMovie (англ.)