Отрешко-Арський Микола

Микола Отрешко-Арський (нар. 20 лютого 1900, м. Запоріжжя, Російська імперія — пом. 29 липня 1986, Чикаго, США) — український військовий та громадський діяч, полковник Армії УНР. Учасник Першого Зимового походу, голова Управи Спілки бувших вояків-українців у США (1970–1980), голова Братства Залізних, член Товариства Подолян при українській вільній академії наук у США[1]. Лицар Залізного хреста УНР[2] та Воєнного хреста[3] УНР.

Микола Отрешко-Арський
 Полковник
Загальна інформація
Народження 20 лютого 1900(1900-02-20)
Запоріжжя, Російська імперія
Смерть 29 липня 1986(1986-07-29) (86 років)
Чикаго, США
Поховання Цвинтар святого Андрія
Військова служба
Приналежність  УНР
 Українська держава (1941)
Вид ЗС  Армія УНР
 Дивізія «Галичина»
Війни / битви

Перша світова війна
Перші визвольні змагання
Радянсько-українська війна

Друга світова війна

Командування
Голова Управи Спілки бувших вояків-українців у США
1970 — 1980
Нагороди та відзнаки
Орден «Залізний хрест» (УНР)
«Воєнний хрест» (УНР)

Життєпис

Микола Отрешко-Арський народився 20 лютого 1900 року в м. Запоріжжя. 1918 року навчався у технічній школі в Кам'янці-Подільському. 4 листопада 1918 року добровольцем вступив до 60-го пішого дієвого полку ім. Я. Кармелюка військ Директорії. У лютому 1919 року був пораненний. Потім служив у Лубенському кінному полку однорічником[4], з вересня 1919 — юнак Житомирської юнацької школи[5]. Микола Отрешко-Арський закінчив у 1919 році Спільну Юнацьку школу Армії УНР в званні хорунжого[6][7][8].

Після закінчення Спільної Юнацької школи — хорунжий 1-го кінного полку Чорних запорожців Петра Дяченка Армії УНР[9].

Микола Отрешко-Арський служив у 1-й сотні 1-го кінного полку ім. Максима Залізняка, 3-й Залізній дивізії Армії УНР. Брав участь Першому Зимовому поході Армії УНР.

Під час німецько-радянської війни Микола Отрешко-Арський співпрацював з абвером, мав агентурний псевдонім «Мартинов», очолюючи розвідувально-резидентурську область «С» Зондерштабу «Р» із центром у Чернігові. Агенти Отрешко-Арського діяли в північних районах України, на півдні Білорусі та в Орловській області Росії. Основне завдання діяльності полягала у боротьбі з радянською агентурою та підпіллям.

У 1943–1944 роках служив у 14-й гренадерській дивізії Ваффен СС «Галичина».

З 1950 року на еміграції у США[10]. Був активним українським громадським діячем, фінансово допомагав багатьом українським виданням, автор спогадів про Житомирську та Спільну юнацькі школи у нью-йоркському часописі «Тризуб».

У 1970–1980 роки був головою Управи Спілки бувших вояків-українців у США.

Микола Отрешко-Арський помер 29 липня 1986 році в Чикаго, США. Похований на Цвинтар святого Андрія Баунд-Бруці.

Доробок
  • Отрешко-Арський М. «Воєнні школи Дієвої армії УНР» // Тризуб. — 1973. — Ч. 71. — С. 9-18;
  • Отрешко-Арський М. «Спогад про Спільну військову школу» // Тризуб. — Нью-Йорк. — Ч. 1966. — Ч. 40. — С. 11–14;
  • Отрешко-Арський М. «Мої спомини про Спільну юнацьку школу Армії УНР» // Тризуб, ч. 571, Париж 1937.

Примітки
  1. Товариство Подолян при українській вільній академії наук у США (кінця 1960-х - початку 1970-х рр.)
  2. Отрешко-Арський Микола
  3. Наша історія: невідомий запорізький генерал армії УНР
  4. Ген. Олександ Удовиченко. Третя залізна дивізія. Матеріяли до історії війська Української Народньої Республіки. Нью-Йорк, 1982
  5. Офіцерський корпус Армії УНР (1917—1921) кн. 2 Житомирська юнацька школа (Спільна військова школа)
  6. Журнал зарахування старшин Дієвої Армії УНР на дійсну військову службу впродовж 1920–1923 рр.
  7. Стецюк В. Повсякденне життя юнаків Кам'янець-Подільської спільної юнацької школи (1919-1920 рр.)
  8. Тинченко Я. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917–1921)
  9. Дяченко П. Г. Чорні запорожці. Спомини командира 1-го кінного полку Чорних запорожців Армії унр. Київ: Стікс, 2010. 448 с
  10. Газета Свобода. 9 лютого 1950 р. ч 32

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.