Отто фон Бюлов

Отто фон Бюлов (Otto von Bülow; 16 жовтня 1911, Вільгельмсгафен — 5 січня 2006, Вольторф) — німецький офіцер-підводник, корветтен-капітан крігсмаріне, капітан-цур-зее бундесмаріне. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста з дубовим листям.

Отто фон Бюлов
нім. Otto von Bülow
Народився 16 жовтня 1911(1911-10-16)[1]
Вільгельмсгафен, Віттмунд, Aurich Government Regiond, Провінція Ганновер, Королівство Пруссія, Німецька імперія[1]
Помер 5 січня 2006(2006-01-05) (94 роки)
Вольторф, Герцогство Лауенбург, Шлезвіґ-Гольштейн, Німеччина
Країна  Німеччина
Діяльність солдат, підводник, солдат, Marineoffizier
Alma mater Військово-морська академія Мюрвікаd (28 березня 1933)[2]
Знання мов німецька[1]
Учасник Друга світова війна[3][1]
Військове звання Корветтен-капітан[1]
Нагороди
Лицарський хрест Залізного хреста з Дубовим листям
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Хрест Воєнних заслуг II класу з мечами
Офіцер ордена За заслуги перед ФРН
Нагрудний знак підводника

Біографія

9 січня 1930 року вступив у ВМФ. Служив на лінійних кораблях «Дойчланд» і «Шлезвіг-Гольштейн», а також в ППО ВМС. У квітні 1940 року переведений в підводний флот. З 11 листопада 1940 по 2 липня 1941 року командував підводним човном U-3 21-ї флотилії, але у військових діях участі не брав. 6 серпня 1941 року в Данцигу призначений командиром підводного човна U-404, на якому зробив 6 походів (провівши в морі в цілому 280 днів).

№ походу Дата і місце відправлення Дата і місце прибуття Днів у морі
1. 17 січня 1942   Кіль 1 лютого 1942   Лор'ян 16
2. 14 лютого 1942   Лор'ян 4 квітня 1942   Брест 50
3. 6 травня 1942   Брест 14 липня 1942   Сен-Назер 70
4. 23 серпня 1942   Сен-Назер 13 жовтня 1942   52
5. 21 грудня 1942   6 лютого 1943   48
6. 21 березня 1943   3 травня 1943   44

В січні 1942 року вийшов з Кіля в свій перший похід. У наступних походах потопив 14 суден та кораблів, включаючи британський есмінець «Ветеран» (водотоннажністю 1120 брт). 25 квітня 1943 року атакував британський ескортний авіаносець «Бітер», але невдало: торпеди здетонували на підході до корабля. Після повернення з походу 19 липня 1943 року здав командування. У вересні 1943 року переведений в 29-у флотилію, де йому доручили підготовку екіпажів підводних човнів. З 8 по 18 квітня 1945 року командував підводним човном нового типу XXI U-2545, але взяти участь в бойових операціях йому не довелося. В останні тижні війни командував морським штурмовим батальйоном і в травні 1945 року здався британським військам. Всього за час військових дій Бюлов потопив 15 суден загальною водотоннажністю 72 570 брт і пошкодив 2 корабля водотоннажністю 16 689 брт.

Дата Назва корабля Тоннаж, брт Країна Convoy
5 березня 1942 Collamer 5,112 США HX-178
13 березня 1942 Tolten 1,858 Чилі
14 березня 1942 Lemuel Burrows 7,610 США
17 березня 1942 San Demetrio 8,073 Британська імперія
30 березня 1942 Alcoa Shipper 5,491 США
1 червня 1942 West Notus 5,492
3 червня 1942 Anna 1,345 Швеція
24 червня 1942 Ljubica Matkovic 3,289 Югославія
25 червня 1942 Nordal 3,845 Панама
Manuela 4,772 США
27 червня 1942 Moldanger 6,827 Норвегія
11 вересня 1942 Marit II (пошкоджений) 7,417 ON 127
12 вересня 1942 Daghild (пошкоджений) 9,272
26 вересня 1942 HMS Veteran (D 72) 1,120 Британська імперія RB-1
29 березня 1943 Nagara 8,791 SL 126
30 березня 1943 Empire Bowman 7,031
12 квітня 1943 Lancastrian Prince 1,914 ON-176

У серпні 1945 року звільнений. У липні 1956 року вступив в створюваний ВМФ ФРН. У 1960 році керував прийманням в Чарльстоні есмінця Z-6 (до покупки ФРН — колишній американський есмінець типу «Флетчер» «Чарльз Осборн»). З березня 1963 року — командир 3-ї ескадри есмінців. З 1965 року — командувач гарнізоном Гамбурга. У 1970 році вийшов у відставку.

Звання

Нагороди

Література
  • Залесский К. А. Кригсмарине. Военно-морской флот Третьего рейха. — М.: Эксмо, 2005. ISBN 5-699-10354-6
  • Die Ordensträger der Deutschen Wehrmacht (CD), VMD-Verlag GmbH, Osnabrück, 2002
  • Kwasny A., Kwasny G., Die Eichenlaubträger 1940—1945 (CD), Deutsches Wehrkundearchiv, Lage-Waddenhausen, 2001
  • Fellgiebel W.P., Elite of the Third Reich, The recipients of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939—1945: A Reference, Helion & Company Limited, Solihull, 2003, ISBN 1-874622-46-9
  • Kurowski F., Knight's Cross Holders of the U-Boat Service, Schiffer Publishing, 1995

Примітки
  1. Busch R., Röll H. Der U-Boot-Krieg, 1939-1945: Die deutschen U-Boot-Kommandanten — 1996. — Vol. 1. — S. 41. — 344 с. — ISBN 3-8132-0490-1
  2. http://www.ubootarchiv.de/ubootwiki/index.php/Otto_von_B%C3%BClow
  3. http://www.ubootarchiv.de/ubootwiki/index.php/U_404
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.