Павел Кука

Вихованець футбольного клубу «Славія». 1989 року відправився відбувати військову повинність у клуб «Руда Гвезда» (Хеб), в якому і дебютував на дорослому рівні і провів два сезони, взявши участь у 36 матчах чемпіонату.

1989 року, після демобілізації, Кука повернувся до «Славії». У 1991 році клуб купив Борис Корбель, який виділив багато грошей на якісних гравців, поруч з якими Кука став справжньою зіркою і у сезоні 1992/93 він забив 23 голи в чемпіонаті, але титул найкращого бомбардира не отримав, поступившись одним голом молодому нападнику «Слована» (Братислава) Петеру Дубовському. Клуб також став у чемпіонаті лише другим.

У зимову перерву сезону 1993/94 Кука перейшов за 1 750 000 німецьких марок в клуб німецької Бундесліги «Кайзерслаутерн», де вже виступав його співвітчизник Мирослав Кадлець. Кука за новий клуб забив 8 голів в матчах Бундесліги і став срібним призером першості Німеччини. У 1996 році клуб вилетів з Першої Бундесліги, проте Павел залишився в клубі, за що був винагороджений спочатку поверненням в Бундеслігу, а потім і сенсаційним чемпіонським титулом на наступний рік. Втім по завершенні чемпіонського сезону чех покинув клуб.

Влітку 1998 року Кука перейшов у «Нюрнберг», але за результатами першого ж сезону клуб вилетів з Бундесліги, і Павелу довелося знову міняти команду — наступним клубом став «Штутгарт», де Кука також провів один рік. Всього у 144 іграх Бундесліги у трьох різних клубах Павел забив 50 м'ячів, а у Другій Бундеслізі в 25 зустрічах відзначився 15 разів.

У вересні 2000 року Кука повернувся в рідну «Славію» і в 2002 році виграв з нею Кубок Чехії. Через три роки Кука оголосив про завершення кар'єри гравця[1].

Після цього Павло Кука був призначений спортивним директором клубу «Маріла» (Пршибрам), але через півроку залишив клуб за власним бажанням. В подальшому грав на аматорському рівні за нижчолігові клуби «Маріла» (Вотіце), «Їлове» та «Рапід» (Псари). Згодом знову повернувся на адміністративну роботу і працював спортивним директором у «Вікторії Жижков» та «Вікторії» (Пльзень), а 15 січня 2015 року було оголошено, що Кука покинув пльзеньський клуб, щоб зосередитися на ветеранській команді Czech 96, заснованій ним[2].

29 серпня 1990 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Чехословаччини. Протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 4 роки, провів у формі головної команди країни 24 матчі, забивши 7 голів.

З 1994 року став виступати за новостворену збірну Чехії, у складі якої був учасником чемпіонату Європи 1996 року в Англії, де разом з командою здобув «срібло». На цьому турнірі Кука зіграв у п'яти матчах чемпіонату Європи 1996 і забив гол головою у ворота збірної Росії[3]

Наступного року поїхав з командою на Кубок конфедерацій 1997 року у Саудівській Аравії, на якому команда здобула бронзові нагороди, після чого був учасником наступного чемпіонату Європи 2000 року у Бельгії та Нідерландах, де Чехія не вийшла з групи, програвши два перших матчі.

Останню гру за збірну провів 5 вересня 2001 року проти Мальти. Всього у збірній Чехії провів 63 матчі, забивши 22 голи[4].

Розпочав тренерську кар'єру відразу ж по завершенні кар'єри гравця, 2005 року, очоливши тренерський штаб клубу «Марила» (Пршибрам). Наразі досвід тренерської роботи обмежується цим клубом.

• Павел Кука на сайті transfermarkt.com (англ.) (нім.) (італ.) (ісп.) (порт.) (пол.) (нід.)
• Павел Кука на сайті Eu-football.info (англ.)
• Павел Кука на сайті fussballdaten.de (нім.)
• Павел Кука на сайті National-Football-Teams.com (англ.)