Павловський Федір Кирилович

Фе́дір Кири́лович Павло́вський (нар. 2 березня 1921(19210302) пом. 6 жовтня 1943) радянський військовик часів Другої світової війни, комсорг батальйону 1181-го стрілецького полку 356-ї стрілецької дивізії 89-го стрілецького корпусу 61-ї армії, лейтенант. Герой Радянського Союзу (1944).

Федір Кирилович Павловський
Народження 2 березня 1921(1921-03-02)
Соснівка
Смерть 6 жовтня 1943(1943-10-06) (22 роки)
біля Комарина
Поховання Брагінський район
Країна  СРСР
Приналежність  Радянська армія
Вид збройних сил сухопутні війська
Рід військ піхота
Роки служби 1940–1943
Звання  Лейтенант
Формування 356-а стрілецька дивізія
Війни / битви німецько-радянська війна
Нагороди

Життєпис

Народився 2 березня 1921 року в селі Соснівці, нині Олександрівський район Кіровоградської області, в селянській родині. Українець. Закінчив восьмирічку й Черкаський сільськогосподарський технікум у 1940 році.

До лав РСЧА призваний Олександрівським РВК у 1940 році. Член ВКП(б) з 1940 року. Учасник німецько-радянської війни з червня 1941 року. Воював на Брянському і Центральному фронтах.

Особливо комсорг 2-го стрілецького батальйону 1181-го стрілецького полку 356-ї стрілецької дивізії лейтенант Ф. Павловський відзначився під час визволення території Білорусі. 6 жовтня 1943 року, виконуючи поставлене командуванням бойове завдання, на чолі десантної групи з чотирьох бійців човном форсував Дніпро. Діставшись правого берега стрімкою атакою вибив ворога з позицій і захопив пануючу висоту. Відбиваючи контраатаки супротивника, загинули всі бійці його групи і лейтенант Ф. Павловський залишився один. Самотужки відбивався до підходу підкріплення, знищивши загалом 65 солдатів і офіцерів супротивника. Того ж дня в наступному бою загинув на території Комаринського району Поліської області Білоруської РСР.[1] Похований в селі Берізки того ж району[2]. У 1949 році перепохований у братській могилі в міському поселенні Комарин Брагінського району Гомельської області Білорусі.[3]

Нагороди

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 15 січня 1944 року за зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з німецькими загарбниками та виявлені при цьому відвагу і героїзм, лейтенантові Павловському Федору Кириловичу присвоєне звання Героя Радянського Союзу (посмертно)[4].

Був нагороджений орденом Леніна (15.01.1944) і медаллю «За відвагу» (13.08.1943[5]).

Література

  • Чабаненко В. В. «Прославлені у віках: Нариси про Героїв Радянського Союзу — уродженців Кіровоградської області». — Дніпропетровськ: Промінь, 1983, стор. 246–248.

Примітки

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.