Павуколов бурий
Павуколов бурий[2] (Arachnothera juliae) — вид горобцеподібних птахів родини нектаркових (Nectariniidae)[3]. Ендемік Калімантану[4].
? Павуколов бурий | ||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
![]() | ||||||||||||||||
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Arachnothera juliae Sharpe, 1887 | ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Опис
Довжина птаха становить 16.5-18 см, вага 15,5-16,5 г. Виду не притаманний статевий диморфізм. Забарвлення бурого павуколова відрізняється від забарвлення решти представників роду Arachnothera. Воно переважно буре, поцятковане білими плямками. На голові і на нижній частині тіла переважає білий колір. Гузка лимонно-жовта. Дзьоб чорний, довгий і вигнутий.
Поширення і екологія
Бурі павуколови поширені в індонезійській провінції Північний Калімантан та в малайзійських штатах Саравак і Сабах. На відміну від інших павуколовів, які живуть в рівнинних лісах, бурі павуколови живуть в гірських тропічних і хмарних лісах. Зустрічаються на висоті від 930 до 3000 м над рівнем моря.
Поведінка
Бурі павуколови живуть поодинці, парами або невеликими зграйками до 5 птахів. Живляться комахами, павуками, дрібними ягодами і нектаром. Гнізда розміщуються серед епіфітів і моху[5].
Примітки
- BirdLife International (2016). Arachnothera juliae.
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Dippers, leafbirds, flowerpeckers, sunbirds. World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 26 жовтня 2021.
- Phillipps, Quentin; Phillipps, Karen (2011). Phillipps' Field Guide to the Birds of Borneo. Oxford, UK: John Beaufoy Publishing. ISBN 978-1-906780-56-2.
- Matthew L. Brady, Ryan C. Burner (2015-12). First Description of the Nest of Whitehead's Spiderhunter (Arachnothera juliae, Aves: Nectariniidae). The Wilson Journal of Ornithology (англ.) (127). с. 752–755. ISSN 1559-4491. doi:10.1676/15-040. Процитовано 20 липня 2018.