Павутина

Павутина павуків являє собою білок, збагачений гліцином, аланіном і серином. Усередині павутинної залози вона перебуває в рідкому стані. Під час виділяння через численні прядильні трубочки, що відкриваються на поверхні павутинних бородавок, відбувається зміна структури білка, внаслідок чого він твердіє у формі тонкої нитки. Надалі павук переплітає ці первинні нитки в товстіше павутинне волокно.

За міцністю павутина близька до нейлону й значно міцніша від подібного до неї за складом шовку комах (наприклад, гусениць шовковичного шовкопряда). За одним із припущень, відмінності обумовлені тим, що павуки формують волокно, звисаючи на ньому[1]

Інша незвичайна властивість павутини — внутрішня шарнірність: підвішений на павутиннім волокні предмет можна необмежено обертати в один бік, і при цьому вона не тільки не перекрутиться, але взагалі не чинитиме помітної протидії[2]

Павутина має властивість перефарбовувати чорне волосся на руде назавжди. Якщо павутина потрапить у розчин хлориду натрію, вона утворює суміш, під час взаємодії з якою чорні пігменти тварин і людини перетворюються на руді пігменти (феомеланіни).

Павук-вовк з яйцевим коконом

Найвідоміший варіант використання павутини павуками — побудова ловчих мереж, які залежно від будови здатні повністю знерухомити здобич ускладнити її пересування або тільки просигналізувати про її появу. Пійману здобич павуки також часто загортають у павутиння. В аранеоморфних павуків з ловчими мережами пов'язана дуже складна шлюбна поведінка.

Перед розмноженням самці плетуть сперматичну сіточку, на яку виділяють краплю сперми для переносу її в резервуари цимбіумів (копулятивних органів на кінчиках педипальп).

Розвиток яєць і молоді проходить у павутинному яйцевому коконі. У деяких видів самка в період розмноження виділяє нитку, позначену феромонами, яку самець використовує при пошуку партнерки. У зв'язку із цим, хоча навіть серед найбільш архаїчних членистобрюхих павуків є представники що формують для полювання сигнальні волокна, уважається, що первинна функція павутини павуків пов'язана саме з розмноженням, а не зі здобуванням їжі. Як основний доказ на користь цієї гіпотези розглядають вихідну приуроченість павутинних бородавок до області статевих отворів.

Крім того, багато павуків обплітають павутиною стінки нірки. Нарешті, одними з найекстравагантніших застосувань павутини є формування страхувальних ниток, що перешкоджають невдалому падінню при стрибках, і «парашутів», за допомогою яких молодняк може подорожувати з потоками повітря.

Павук-хрестовик в центрі своєї ловчої мережі

Деякі аранеоморфні павуки (наприклад, із родини Uloboridae) вплітають у свої ловчі мережі добре видимі волокна, що формують малюнок у формі спіралей, зиґзаґів або хрестів. Установлено, що здобич у такі мережі попадається частіше.

Є спроби створення штучних аналогів павутини (для використання як у конструкційних цілях, так і в медицині).

У народній медицині павутину застосовували як кровоспинний засіб, що й загоює.

Ритуальне куріння павутини було частиною ритуалів перуанських шаманів і шаманів Межиріччі. У такий спосіб люди підносили данину язичеському божеству Наркуналле — тому, хто плете нитки буття. Дотепер можна зустріти людей що дотримуються цього ритуалу^{[джерело?]}.