Паг (острів)

Паг (хорв. Pag, італ. Pago) — острів в Адріатичному морі, біля берегів Хорватії, в центральній Далмації.

Паг
хорв. Pag
Панорама острова Паг
Карта
Острів Паг на мапі Хорватії
Географія
44°29′ пн. ш. 14°58′ сх. д.
Місцерозташування Адріатичне море
Акваторія Адріатичне море
Площа 284,18[1]  км² 
Довжина 60 км
Найвища точка 348 м
Країна
Хорватія
Регіон Задарська жупанія, Ліцько-Сенська жупанія
Адм. одиниця Kvarnerd
Населення 8 398 (2001)
Вебсайт pag.hr
Паг
Паг (Хорватія)
 Паг у Вікісховищі


Узбережжя острова
Вид на г. Середній Велебіт з о. Паг, справа видно частину острова
Затока Кварнер
Місто Паг
Пажський міст
Ravna 1-ша вітряна електростанція
Пажське мереживо

Загальні дані

Площа острова — 284,56 км², довжина берегової лінії — 269,2 км[2]. Довжина Пага — близько 60 км, ширина коливається від 2 до 10 км. Як і більшість островів північної і центральної Далмації, Паг сильно витягнутий в напрямку з північного заходу на південний схід.

Населення острова — 8 398 (2001) осіб. На острові тільки два міста — Новаля (Novalja) з населенням 2 078 осіб у північній частині острова і Паг з населенням 2 701 особа — в центральній. Решта жителів проживають в численних селах. Південна частина острова відділена від материка вузькою протокою, через котру побудований Пазький міст. Міст над протокою знаходиться приблизно за 30 км від Задара. Північна частина острова пов'язана із материком поромною переправою Призна (Prizna) — Жиглєн (Žigljen). Острів адміністративно розділений між двома жупаніями. Північна частина острова належить жупанії Лика-Сень, південна — жупанії Задар.

Історія

Перші поселення з'явились тут на початку нашої ери.

Ім'я Паг вперше було згадано в X ст. У 976 р. хорватський король Степан Држислав відвоював острів у Візантії. У 1244 р. хорватсько-угорський король Бела IV дав місту Паг статус вільного королівського міста. У війнах за Задар між Венецією й угорсько-хорватським королівством у XIV столітті Паг сильно постраждав.

Під час Хорватської війни у 1991 році, що спалахнула відразу за проголошенням незалежності Хорватії, острів Паг був єдиним шляхом, що зв'язував північну і південну Хорватію, по ньому здійснювалися поставки вантажів в обхід контрольованого сербами узбережжя.

Клімат

Середземноморський.

Економіка


Вітрова електростанція Равна 1


Перша хорватська вітрова електростанція була збудована на острові Паг, на північний схід від міста Паг. 5.95 MW «Vjetroelektrana Ravna 1» складається із 7 вітряних турбін Vestas V52. Станція працює із 2004 року[3].

Зайнятість населення

Населення, як і на інших островах Далмації зайнято туристичним обслуговуванням, рибальством, сільким господарством. Особливими сферами діяльності жителів Пагу є добування солі, виробництво пазького сиру і пазьких мережив.

Головний напрям в сільському господарстві — не виноградаство, як на багатьох інших островах, а розведення овець. Традиції вівчарства на острові давні і мають корені ще в античності. На сьогодні на острові утримується близько 40 000 овець.

Солеваріння також здавна було одним із головних занять пажців. Річний видобуток солі на острові становить 33 000 тонн, тобто більше 2/3 від загальної кількості солі, що добувається в Хорватії.

Виробництво пазького сиру (твердого сиру із овечого молока із додаванням оливкової олії) і пазьких мережив також приносить значну частину доходів острова.

Кількість туристів, що відвідують острів, хоча і менше туристів на Брачі або Хварі, але останніми роками неухильно зростає.

Визначні місця
  • Паг — зразок середньовічного містобудівного планування. Княжий і незакінченний єпископальний палац, побудовані, як і саме місто, за кресленнями Юрая Далматинаца, міський собор початку XVI століття, бенедиктинська церква св. Маргарити.
  • Новаля — старовинне невелике містечко, що набуло останнім часом слави «хорватської Ібіци» через свої пляжі та гучні дискотеки.

Література
  • Šonje A.: Kasnoantički spomenici na otoku Pagu, Peristil 24, Zagreb, 1981.
  • Magaš, D.: Contribution to the Knowledge of the Geographical Characteristics of the Pag Island, Geoadria, br. 5, Zadar, 2000., 5-48.
  • Suić, M.: Pomorska enciklopedija, vol. 5, Jugoslavenski leksikografski zavod, Zagreb, 1981., 662—663.
  • Faričić, J.: Otok Pag na starim kartografskim prikazima, Geoadria, br. 8, Zadar, 2003., 47-126.
  • Hrvatski Jadran — kulturne i prirodne znamenitosti, Naprijed, Zagreb, 2001.

Джерела
  1. Duplančić Leder, T.; Ujević, T.; Čala, M. (2004): Duljine obalne crte i površine otoka na hrvatskom dijelu Jadranskog mora određene s topografskih karata mjerila 1:25 000, Geoadria, Vol. 9, No. 1, 5-32.
  2. Центральне бюро статистики Хорватії
  3. Adria Windpower

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.