Паксос
Паксос, новогрецькою Паксі (Παξοί, Paksi) — один з іонічних островів, розташований приблизно за 12 кілометрів південніше Керкіри (Корфу). Острів дуже маленький і лише 10 (за іншими даними 12) кілометрів завдовжки й до 4 кілометрів завширшки і має площу близько 19 квадратних кілометрів. Його найвищою точкою є пагорб (гора) Агіос Ісаврос висотою заледве 250 метрів над рівнем моря. Західні береги острова переважно високі сильно еродовані білі крейдяні скелі. Сам Паксос вкритий оливковими гаями та виноградниками.
| Паксос | |
|---|---|
| грец. Παξοί | |
 Скелі на західному узбережжі острова | |
| Географія | |
| 38°23′ пн. ш. 20°41′ сх. д. | |
| Місцерозташування | Іонічне море |
| Акваторія | Іонічне море |
| Група островів | Іонічні острови |
| Площа | 30.121 км² |
| Довжина | 10 км |
| Ширина | 3 км |
| Найвища точка | 248 м |
| Країна | |
 Греція | |
| Регіон | ном Керкіра |
| Адм. одиниця | Керкіра |
| Населення |
2 438 (2001) |
| Вебсайт | paxi.gr |
  Паксос Паксос (Греція) | |
 | |
 Паксос у Вікісховищі | |
Найбільшим населеним пунктом, «столицею» та найбільшою пристанню є містечко Гайос розташоване в південній частині Паксоса, на північно-східному узбережжі розташовані ще два причали — Лонгос на північному-сході та Лакка біля північного кінця острова. Між Паксосом і материком та іншими островами ходять пороми та катери.
Чисельність населення Паксоса близько 3 тисяч (станом на 2000 рік). Головними джерелами доходів тубільців є виробництво високоякісної оливкової олії та туризм. До 60-х років ХХ століття основними заняттями мешканців були риболовля та торгівля рибою.
У Греції під Паксосом часто розуміють не лише сам острів, але й кілька навколишніх, тобто фактично маленький архіпелаг. Поруч з власне Паксосом розташований острів Антипаксос який в старовину звався Пропаксосом площею близько 3 квадратних кілометрів. В античні часи обидва ці острови звалися Paxoї. На Антипаксосі постійно проживає лише близько 120 людей, а сам він майже повністю вкритий виноградниками. Біля південно-східного узбережжя Паксоса розташовані крихітні острівці Панагія, Айос Ніколас, Монгонісі та Калціонісі. Перші два лежать біля входу в гавань Гайоса.
Історія
Вважається, що острів населений з прадавніх часів. В історичні часи за традицією першими поселенцями були фінікійці з мови яких виводять і назву острова, оскільки «пакс» фінікійською нібито означає сланець.
З ІІ століття до нашої ери острів належав Риму, а пізніше Візантії. Наприкінці XIV століття Паксос на 400 років потрапив у володіння Венеції. В цей час було збудовано фортецю на Айос Ніколас, а на самому острові було розбито оливкові гаї, що суттєво вплинуло на життя мешканців.
В 1537 році біля острова відбулася битва при Паксосі між об'єднаним християнським флотом на чолі з Андреа Доріа і турками. Християни в цій битві перемогли невірних і захопили 12 турецьких галер.
Під час Наполеонівських воєн Паксос як і усі Іонічні острови спершу захопили французи, проти яких у 1810 році паксосці підняли повстання, потім росіяни та турки, а з 1814 року англійці. В 1815 британці створили Іонійський союз в складі якого був і Паксос, аж до 1864 року коли увійшов у склад Греції.