Паламарчук Ольга Леонідівна
Ольга Леонідівна Паламарчук (*9 травня 1951, Київ) — фахівець у галузі слов'янського мовознавства. Завідувач кафедри слов'янської філології Інституту філології КНУ імені Тараса Шевченка. Кандидат філологічних наук (1977), професор.
| Ольга Паламарчук | |
|---|---|
| Ольга Леонідівна Паламарчук | |
| Народилася |
9 травня 1951 (70 років) Київ |
| Країна |
 УРСР Україна |
| Національність | українка |
| Діяльність | науковиця |
| Alma mater | Філологічний факультет Київського університету |
| Заклад | Інститут філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка |
| Звання | доцент |
| Ступінь | кандидат філологічних наук |
Життєпис
Народилася 9 травня 1951 р. у Києві. Закінчила відділення української філології Київського державного університету імені Тараса Шевченка та отримала диплом спеціаліста у 1973 році. З 1973 по 1974 роки навчалася в аспірантурі при кафедрі слов'янської філології Київського державного університету імені Тараса Шевченка. Була відряджена Міністерством освіти СРСР до Карлового університету (Прага, Чехія), де успішно закінчила при кафедрі чеської мови філософського факультету аспірантуру та у 1977 році захистила у Празі кандидатську дисертацію, отримавши науковий ступінь кандидата філологічних наук. З 1977 р. працює на кафедрі слов'янської філології Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка. З 1987 стала завідувачкою кафедри.
Наукова діяльність
Автор понад 150 наукових публікацій. Наукові праці з лексикології та лексикографії слов'янських мов, історії славістики, перекладознавства. Співавтор першої в Україні «Граматики чеської мови» (1992), монографій «Зіставне дослідження української, чеської та російської мов» (1987), «Функціонування і розвиток сучасних слов'янських мов» (1991), «Українсько-чеські паралелі в текстах і ситуаціях» (2004), «Ceska kultura: tradice a soucasnost» (2006), співукладач низки словників-«Українсько-російського словника» (2002, 2004), «Українсько-польського розмовника» (2004), «Українсько-польського словника лінгвістичної термінології» (2004), «Польсько-українського словника лінгвістичної термінології» (2005), «Українсько-болгарського словника лінгвістичної термінології» (2005), «Українсько-сербського словника лінгвістичної термінології» (2006, 2008), «Українсько-німецького словника лінгвістичної термінології» (2008), «Сербсько-українського словника лінгвістичної термінології» (2009), «Українсько-чеського словника лінгвістичної термінології» (2009). Перекладач художньої літератури з чеської та словацької мов.
Член Українського комітету славістів. Головний редактор збірника наукових праць «Компаративні дослідження слов'янських мов і літератур. Пам'яті академіка Леоніда Булаховського», член редколегій наукових журналів зі слов'янської філології «Rijec»(Хорватія), «Слов'янський світ».