Паланка (Уманський район)

Щодо походження назви існує 3 поширені версії:

• Перша версія вказує на те, що ця назва походить від часів монголо-татарської навали і означала — помешкання, укріплене житло, огороджене частоколом.
• Друга версія, яка, до речі, й досі поширена серед старожилів села, ґрунтується на свідченні, що тут мав маєток пан Паланський, польський шляхтич. Він в урочищі Зелений Гай збудував цукровий завод, але його згодом спалили селяни. 2 зольники білогрудівської культури селяни вважають залишками цього заводу. Ця версія не витримує критики, оскільки Паланка відома з XVII століття, а, можливо, й існувало вже в XVI столітті
• Третя версія, на думку вчених, найбільше відповідає дійсності. Її прихильники вважають, що слово паланка тюркського походження, яка увійшла у вжиток українських козаків в XVI столітті. Згодом паланкою називали район, територію на Запорізьких вільностях.

Село розташоване на погорбованій рівнині Придніпровської височини в центральній лісостеповій зоні України. Поряд із селом знаходяться витоки річки Паланка, притоки річки Уманки. Паланка розміщена по обидва боки яру, який тягнеться із заходу на схід. Із західного та східного боків від села пролягають пласкі рівнини, з південного сходу та півночі знаходиться ліс, який простягається амфітеатром. Ґрунти навколо та в самому селі чорноземно-суглинкові, чорноземні та глиняні.

Площа земель, підпорядкованих Паланській сільській раді, становить 4 395 га, з них у сільськогосподарському використанні — 1 647 га, у тому числі 1 361 га орної землі. Земель резервного фонду — 279 га, земель запасу — 151 га, земель історико-культурного призначення (територія правої частини урочища Зелений Гай — колишнє стародавнє поселення і територія колишнього хутора Колектив) — 35 га.

Село розташоване за декілька кілометрів від Умані, яка має велику історію. Тому історія Паланки тісно переплітається з історією міста. Поєднання вигідних природних умов призвело до заселення території сучасного села ще з давніх часів. В Уманському районі, де міститься Паланка, зафіксована досить висока концентрація та щільність поселень племен трипільської культури. Не оминуло це й села: під час археологічних розкопок у Паланці та в прилеглих землях було віднайдено 3 таких поселення. Мотики із кісток та сліди зерна в перепаленій глині свідчать про те, що жителі-трипільці займались землеробством. Крім кістяних та кам'яних знарядь праці, було знайдено і мідні вироби, зокрема наконечник списа. Цей експонат, який зберігається в Уманському краєзнавчому музеї, засвідчує, що трипільці також займались і полюванням.

• Шлапак Володимир Петрович (1952) — академік Лісівничої академії наук України, заступник директора з наукової роботи Національного дендрологічного парку «Софіївка» НАН України.

• Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Черкаська область)

• Розклад руху поїздів від платформи Паланка-1
• Церкви Уманського району