Палац Красінських (Варшава)

Палац Красінських (пол. Pałac Krasińskich, відомий також як Палац Речі Посполитої — пол. Pałac Rzeczypospolitej) — палац у стилі бароко, що знаходиться на площі Красінських у Варшаві (Польща). Внесений до реєстру пам'яток, що охороняються законом.

Палац Красінських
Pałac Krasińskich
Палац Красінських. Фасад з боку саду
Палац Красінських. Фасад з боку саду
52°14′57″ пн. ш. 21°00′13″ сх. д.
Країна  Польща
Місто Варшава
площа Красінських 5
Тип палац
Тип будівлі палац
Стиль бароко
Автор проєкту Тильман Ґамерський
Архітектор Тильман Ґамерський
Засновник Ян Красінський
Дата заснування 1683
Будівництво 1677—1695 роки
Палац Красінських
Палац Красінських (Польща)
 Медіафайли у Вікісховищі

Історія і архітектура
Ян Красінський

Будівництво палацу розпочалося навесні 1677, на замовлення плоцького воєводи Яна Красінського (Jan Dobrogost Krasiński), за проектом Тильмана Ґамерського — відомого польського архітектора голландського походження. Сад (Ogród Krasińskich) було закладено роком раніше — у 1676. До 1682 був готовий головний корпус, у 1682–1683 рр. Андреас Шлютер для оздоблення його фасаду виготовив шість скульптур. У внутрішніх роботах, які розпочалися 1684, брав участь Мікеланджело Паллоні, придворний художник короля Яна III Собеського — у 1684–1685 роках він оздобив фресками і декоруванням головний вестибюль палацу[1].

У 1689–1693 рр. під керівництвом Андреаса Шлютера велися роботи зовнішнього оформлення, у 1694 було закінчено барельєфи на ризалітах головного фасаду, у 1695 — на ризалітах фасаду з боку саду. До 1699 року частково були готові й інтер'єри[1], але подальшому будівництву завадила Велика Північна війна: Ян Красінський виїхав за кордон і до Варшави вже не повертався[2].

За планом Ґамерського палацово-парковий комплекс резиденції Красінських мав бути виконаним у стилі бароко, а саме entre cour et jardin: прямокутний у плані палац є домінуючим об'єктом і розташовується між двором та садом. Курдонер мали утворювати велична в'їзна брама та два симетричні двоповерхові флігелі з декоративним цегляним парканом. Але повністю проект так ніколи і не було реалізовано: залишилися незакінченими внутрішні роботи, флігель встигли збудувати лише з північного боку[3]. Незважаючи на це, резиденція була однією з найбільших і найбагатших у Варшаві, у залах, пишно декорованих гобеленами, картинами, зброєю та вишуканими меблями, проводилися бали та прийоми[2].

Палац Красінських. 1778

Після смерті Яна Красінського у 1717 році, палац залишався у власності родини, але Красінські рідко відвідували Варшаву й поступово він став занедбаним. Не маючи коштів на утримання та відновлення резиденції, зрештою, 5 грудня 1765 року, її продали Казначейській комісії Речі Посполитої (Komisja Skarbowa Koronna), а палац було перейменовано на Палац Речі Посполитої (Pałac Rzeczypospolitej)[3].

У 1766–1773 роках палац зазнав значних змін — під керівництвом королівського архітектора Якуба Фонтани було перебудовано його внутрішні приміщення[4]. У грудні 1782 в оновленому палаці вибухнула пожежа, завдавши йому значних пошкоджень. Відбудова, під керівництвом Домініка Мерліні, тривала впродовж двох років[3].

Після утворення 1815 року Царства Польського, в ньому розмістився Верховний Суд Польщі (Sąd Najwyższej)[3]. У 1819–1820 рр. під керівництвом архітектора Крістіана Айгнера було перебудовано флігель, і впродовж наступних років палац ще неодноразово ремонтувався[5]. Декілька разів змінювалося і призначення будівлі: до 1842 в ній розміщувався Верховний Суд Польщі, у 1842–1917 — касаційні департаменти Російської імперії[6], з 1918 — знову Верховний Суд[3].

З початком Другої світової війни палац Красінських, вже у вересні 1939, зазнав значної руйнації внаслідок авіаційних атак німців[3]. Після поразки Варшавського повстання 1944 року його було повністю спалено. Роботи з відновлення тривали впродовж 1948–1961 рр., виконувалися за проектом польських архітекторів Мечислава Кузьми та Зигмунта Стенпінського, і торкнулися лише головного корпусу — флігель не відбудовували, залишки його стін зруйнували[5].

1965 року комплекс, до складу якого увійшли палац Красінських, сад, брама у саду та дві криниці, отримав статус пам'ятки, що охороняється законом[7].

Після реконструкції палац став одним з корпусів Національної бібліотеки Польщі, нині тут зберігаються її спеціальні фонди: рукописи, старовинні колекції та гравюри[8]. З 2008 року простір перед будівлею палацу, з боку площі Красінських, прикрашають п'ять кольорових пегасів — виготовлені з металу і пофарбовані у різний колір скульптури, заввишки 3,5 метри кожна[9].

  • Близько 1900 року
  • Перед 1939 роком
  • Стан у 1945 році
  • Вигляд у 2012 році
  • Фасад з боку площі
  • Скульптури Шлютера на фасаді з боку саду
  • «Тріумф Мессала» у виконанні Шлютера на фронтоні палацу
  • Інтер'єр — зала бібліотеки

Парк

Попередньо сад, закладений у 1676 році, мав площу 3,4 га і тривалий час був найбільшим у Варшаві. Виконаний у стилі бароко, з роками, він, як і палац, зазнав значних змін, а в роки Другої світової війни — руйнації. У повоєнний час його було відбудовано і збільшено площу до 11,8 га[10].

Як подарунок Варшаві від короля Станіслава Августа Понятовського, 1 квітня 1768 сад Красінських було відкрито для загального доступу[3], з того часу він виконує роль громадського парку міста. 2012 року було розпочато його масштабну реконструкцію[11], урочисте відкриття оновленого парку відбулося 10 травня 2014[12].

  • Парк і палац до Першої світової війни
  • Озеро на території парку
  • Вигляд на палац
  • Брама у парку

Див. також

Примітки
  1. T. S. Jaroszewski, 1985, с. 63
  2. A. Kraushar, 1925, с. 8-9
  3. Opracowanie Krajowego Ośrodka Badań i Dokumentacji Zabytków. TOM II. ztp.waw.pl (пол.). Zarząd Terenów Publicznych. Архів оригіналу за 20 жовтня 2013. Процитовано 18 жовтня 2013.
  4. Juliusz A. Chrościcki, Andrzej Rottermund. Atlas architektury Warszawy. — Wydawnictwo arkady, 1977. — С. 82.(пол.)
  5. T. S. Jaroszewski, 1985, с. 64
  6. Pałac Krasińskich, Rzeczypospolitej. warszawa1939.pl (пол.). Процитовано 18 жовтня 2013.
  7. Zestawienia zabytkow nieruchomych. woj. mazowieckie (Warszawa). nid.pl (пол.). Narodowy Instytut Dziedzictwa. 30 вересня 2013. Процитовано 19 жовтня 2013.
  8. Kontakt. bn.org.pl (пол.). Національна бібліотека Польщі. Процитовано 18 жовтня 2013.
  9. Pegazy znikają z placu Krasińskich. "Jadą do spa". gazeta.pl (пол.). 19 листопада 2012. Процитовано 18 жовтня 2013.
  10. Historia Ogródu Krasińskich // Krajobraz Warszawski. — 2011. — Вип. 119 (1 вересня). — С. 3-4.(пол.)
  11. Rewaloryzacja Ogrodu Krasińskich. ogrodkrasinskich.pl (пол.). Процитовано 18 жовтня 2013.
  12. Ogród Krasińskich już otwarty!. um.warszawa.pl (пол.). Уряд Варшави. Процитовано 28 травня 2014.

Посилання

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.