Пегас (міфологія)

Пега́с (грец. Πήγασος, Pegasos) — у давньогрецькій міфології — чарівний крилатий кінь, брат Хрісаора; народився з крові горгони Медузи, коли Персей відтяв їй голову. Стародавній міф розповідає, що Пегас злетів на Олімп, де приносив Зевсові грім та блискавку. Його пов'язували також з богинею ранкової зірки Еос і включали в число сузір'їв. До міфа про Пегаса стародавні вплели боротьбу Беллерофонта з Химерою. Коли Беллерофонт марно намагався зловити Пегаса, щоб верхи на ньому знищити потвору, віщун Поліїд із Коринфа порадив йому спати в храмі Афіни й чекати вказівок богині. Уві сні Афіна звеліла принести жертву Посейдонові й подарувала Беллерофонтові золоті віжки. Пробудившись, Беллерофонт склав Посейдонові жертву, а подаровані богинею віжки легко накинув на шию коня, сів на нього верхи і здолав Химеру. У 3 ст. до н. е. александрійські поети створили легенду про Пегаса як про коня поетів. Якось музи співали так гарно, що вся природа слухала їх у мовчанні й нерухомості, а гора Гелікон від захоплення почала швидко рости і доросла аж до неба. Тоді олімпійські боги наказали Пегасу повернути гору на землю. Кінь ударив по горі копитом, утоптавши її в землю, а на місці удару забило джерело Гіппокрена.

Пегас на будівлі опери в Познані

Пегас Пушкіна в Харкові

У переносному розумінні «осідлати Пегаса» означає «стати поетом».