Палац Сапіг

Пала́ц Сапіг, також палац Сапігів або палац Сапєг — пам'ятка архітектури у Львові. Розташований на вулиці Коперника, 40а.

Палац Сапіг
м. Львів, вул. Коперника, 40а
Палац Сапіг
Архітектор Адольф Кун
Замовник Леон Сапега
Нинішній власник Українське товариство охорони пам'яток історії та культури
Збудовано 1867
Реконструйовано 1972-1976
Тип споруди житловий
Архітектурні стилі необароко

Історія

Палац було зведено 1867 року коштом князя Леона Людвіка Сапеги за проектом архітектора Адольфа Куна у стилі французького бароко XVIII ст. (це історичний стиль 19 століття — необароко). Будівля двоповерхова, з мезоніном, головний об'єм має в плані форму квадрата, до якого примикає прямокутний флігель. Монументальна огорожа з ажурними металевими воротами відділяє парадний двір від вулиці. Стіни будівлі відрізняються м'якою пластикою, їх поверхню різноманітять рустикація і виступи пілястр, розкреповка карнизів і міжповерхові поясочки.

Нащадок стародавнього литовсько-руського роду Леон Сапега (чи, ймовірно, Адам), який замовив для себе палац, був одним з найпомітніших спонсорів залізничного будівництва в Галичині. Будівництво палацу обійшлося практично так само дорого, як і будівництво палацу Потоцьких.

Під час українсько-польської війни з початку листопада палац був штабом українців.[1]

Палац Сапег у Львові зберігся виключно завдяки зусиллям Львівської обласної організації Українського товариства охорони пам'яток історії та культури. 1972 р. постало питання про розбирання цього будинку. Товариство виступило з ініціативою реставрувати його своїм коштом. До 1976 р. відбувалася реставрація за членські внески і благодійні пожертви товариства.

Протягом довгого часу тут знаходилась жіноча гімназія.

Після Другої Світової Війни поряд з палацом, за адресою вул. Коперника, 40, було побудовано середню загальноосвітню школу № 9 на 600 учнів.

Примітки
  1. Orłowicz M. Ilustrowany przewodnik po Lwowie ze 102 ilustracjami i planem miasta. — Lwów—Warszawa, 1925. — 276 s. — 162 s. (пол.)

Література
  • Пам'ятники містобудівництва та архітектури Української ССР. — К. : Будівельник, 1983—1986. — Т. 3. — C. 14.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.