Адольф Кун

Адольф Кун
Народження	1826 Крешовиці
Смерть	30 листопада 1914 Львів
Поховання	Личаківський цвинтар :
Країна; (підданство)	Австрійська імперія; Австро-Угорщина
Діяльність	архітектор
Праця в містах	Краків, Львів
Архітектурний стиль	історизм
	Адольф Кун у Вікісховищі

Адольф Кун (нім. Adolf Kuhn, 1826, Крешовиці — 30 листопада 1914, Львів) — архітектор.

Життєпис

Народився в родині краківського скульптора Фердинанда Куна[1]. Навчався у Кракові, пізніше у Франції. Від 1849 року працював у будівельному департаменті краківського магістрату. 1867 року оселився у Львові. Від 1878 року член Політехнічного товариства у Львові[2], у 1882 році входив до його правління[3]. Член Товариства уповноважених будівничих. Належав до Галицької інженерної палати. Двічі обирався її головою[1]. Від 1903 року — почесний член[4]. Член Галицького господарського товариства[5]. Входив до складу журі конкурсів проєктів костелу святої Єлизавети у Львові (1903)[6], будинку Політехнічного товариства (1905)[7]. Заснував власне проектне бюро. Проектував будівлі у різних напрямках історизму. Помер у Львові, похований на Личаківському цвинтарі[8].

Роботи

Палац Сапігів на вулиці Коперника у Львові (1867).
Неоготичний житловий будинок на нинішній вулиці Стефаника, 11 у Львові.
Корпуси психіатричної лікарні на Кульпаркові у Львові (1867—1876).
Відбудова монастиря бернардинів у Сокалі.
Костел у Делятині.
Костел у Трускавці (1859, 1860).
Костел у селі Корналовичі.
Відбудова веж костелу бернардинського монастиря під Сокалем після пожежі 1870 року[9].
Неоготичний костел в Озерянах (1870—1876)[10].
Костел у селі Більче-Золотому (1878—1880).
Костел у Любачеві (1884). Тринавовий храм, спроєктований у неороманському стилі для відносно широкої і короткої ділянки[11].
Перебудова у стилі історизму кам'яниці на нинішній вулиці Винниченка, 10 у Львові (1890)[12].

Костел в Озерянах
Дім на вулиці Стефаника у Львові
Палац Сапігів

Примітки

Ilustrowany Kuryer Codzienny. — 20 kwietnia 1915. — № 90. — S. 5. (пол.)
Towarzystwo Politechniczne we Lwowie 1877–1902. Pamiętnik jubileuszowy / pod red. E. Grzębskiego. — Lwów, 1902. — S. 90.(пол.)
Towarzystwo Politechniczne… — S. 76.
Piłatowicz J. Ruch stowarzyszeniowy inżynierów i techników polskich do 1939 r. — Warszawa: PRIMUM, 2005. — Т. 2. — S. 31. — ISBN 83-921738-2-1.(пол.)
Szematyzm Królestwa Galicji i Lodomerii z Wielkim Księstwem Krakowskim. — Lwów: Drukarnia Władysława Łozińskiego, 1887. — S. 551. (пол.)
Kościoł św. Elżbiety // Słowo Polskie. — 18 marca 1903. — № 129. — S. 1. (пол.)
W. Ż. Konkurs na budowę domu Towarzystwa Politechnicznego we Lwowie // Przegląd Techniczny. — 1906. — № 3. — S. 27. (пол.)
Słowo Polskie. — 1 grudnia 1914. — № 542. — S. 2. (пол.)
Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР. — К. : Будівельник, 1985. — Т. 3. — С. 203. (рос.)
Czasopismo Techniczne. — 1885. — № 1. (пол.)
Projekt kośćioła parafialnego katolickiego obrz. łacińskiego w Lubaczowie // Czasopismo Techniczne. — 1884. — № 7. — S. 82—83. (пол.)
Ольга Заречнюк. Проєкт «Інтерактивний Львів»: вул. Винниченка, 10 — житловий будинок. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Процитовано 23 травня 2021.

Джерела

Бірюльов Ю. О. Кун Адольф // Енциклопедія Львова / за ред. А. Козицького. — Львів : Літопис, 2010. — Т. 3: К. — С. 684, 685. — ISBN 978-966-7007-99-7.
Бірюльов Ю. Кун Адольф // Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2020. — ISBN 944-02-3354-X.

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.

[IKC_1915_90-1] Ilustrowany Kuryer Codzienny. — 20 kwietnia 1915. — № 90. — S. 5. (пол.)

[2] Towarzystwo Politechniczne we Lwowie 1877–1902. Pamiętnik jubileuszowy / pod red. E. Grzębskiego. — Lwów, 1902. — S. 90.(пол.)

[3] Towarzystwo Politechniczne… — S. 76.

[4] Piłatowicz J. Ruch stowarzyszeniowy inżynierów i techników polskich do 1939 r. — Warszawa: PRIMUM, 2005. — Т. 2. — S. 31. — ISBN 83-921738-2-1.(пол.)

[5] Szematyzm Królestwa Galicji i Lodomerii z Wielkim Księstwem Krakowskim. — Lwów: Drukarnia Władysława Łozińskiego, 1887. — S. 551. (пол.)

[6] Kościoł św. Elżbiety // Słowo Polskie. — 18 marca 1903. — № 129. — S. 1. (пол.)

[7] W. Ż. Konkurs na budowę domu Towarzystwa Politechnicznego we Lwowie // Przegląd Techniczny. — 1906. — № 3. — S. 27. (пол.)

[8] Słowo Polskie. — 1 grudnia 1914. — № 542. — S. 2. (пол.)

[9] Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР. — К. : Будівельник, 1985. — Т. 3. — С. 203. (рос.)

[10] Czasopismo Techniczne. — 1885. — № 1. (пол.)

[11] Projekt kośćioła parafialnego katolickiego obrz. łacińskiego w Lubaczowie // Czasopismo Techniczne. — 1884. — № 7. — S. 82—83. (пол.)

[12] Ольга Заречнюк. Проєкт «Інтерактивний Львів»: вул. Винниченка, 10 — житловий будинок. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Процитовано 23 травня 2021.