Палац піонерів

Перший будинок піонерів відкрився 29 квітня 1923 року в Хамовницькому районі Москви на базі дитячого клубу «Трудова комуна». В 1920-і та 1930-і роки в Москві було продовжено створення подібних установ, число яких до 1939 року досягло тринадцяти.

Перший Палац піонерів і жовтенят був відкритий 6 вересня 1935 року в Харкові. В 1930-і роки палаци піонерів були відкриті і в інших містах.

До 1957 року в СРСР було відкрито 2153 палаци і будинки піонерів, а до кінця 1980-х років в СРСР працювало понад 3800 палаців і будинків піонерів.

В 1991 після розпаду СРСР і заборони КПРС, піонерська організація була розпущена, її майно конфісковане і перетворене в центри дитячої та юнацької творчості.

Після розпаду СРСР під палаци дитячої творчості також були виділені будови колишньої компартії. В окремих містах України на підтримку рішень про перерозподіл майна саме на користь дітей в цей час відбувались масові акції.

Колишня сецесійна вілла Раймунда Яроша, згодом конфіскована радянською владою та перетворена на дрогобицький міський Палац піонерів, де навчали горністів та барабанщиків зі всіх шкіл Дрогобича. Тепер — власність педуніверситету[1].

На початку палаци піонерів розміщувалися, головним чином, в переобладнаних для цих цілей особняках і палацах аристократії, конфіскованих після революції, наприклад:

• Дворянське зібрання (Харків) — перший в СРСР Палац піонерів, відкритий в 1935 році, 31 грудня 1935 там пройшла перша в СРСР новорічна ялинка;
• Воронцовський палац (Одеса), відкритий 31 грудня 1936 рік а.

З середини 1930-х років також почалось будівництво нових палаців і будинків піонерів, які здебільшого наслідували форми палацової архітектури минулих епох. Лише з кінця 1950-х років з'явилися нові зразки цього типу будівель. Так, найбільший в СРСР Московський міський палац дитячої (юнацької) творчості на Ленінських горах був відкритий 1 червня 1962 року.

Структура палаців і будинків піонерів, складалася з окремих функціональних зон і груп приміщень відповідно до характеру проведеної роботи (політико-масової, юннатської, в області технічної та художньої творчості тощо). Планування прилеглої ділянки виконувалася з площею парадів, ігровими та спортивними майданчиками та іншими спорудами.

Досвід позашкільної освіти в СРСР також використовували в країнах соціалізму. Схожі палаци піонерів виникли у Східній Європі, КНДР, КНР і на Кубі.

• В 2007 році одній з малих планет присвоєно найменування «Палац піонерів». Планету відкрито 11 вересня 1972 року Н. С. Черних в Кримській астрофізичній обсерваторії і зареєстровано в міжнародному каталозі під номером 22249, її діаметр близько 3 км, мінімальна відстань від Землі 109 млн км.

• В м. Миколаєві після заборони Компартії України проходила молодіжна акція та було встановлене наметове містечко, одна з вимог: перерозподіл будинку Політпросвіти під центр дитячої творчості.

• Піонерський табір