Новорічна ялинка

Видання радянської газети Безбожник, що зображує православного священника, якому заборонено рубати ялинку до Різдва

Після революції 1917 року, святкування Різдва, як і інших релігійних свят, було заборонено внаслідок радянської антирелігійної кампанії. Спілка войовничих безбожників заохочувала школярів до агітації проти різдвяних традицій, серед яких була і ялинка.[2] З кінця 1920-х років у Росії різдвяна ялинка опинилася під фактичною забороною як «буржуазний», «попівський» та антирадянський звичай. Святкове дерево було під забороною понад 5 років.

У 1935 році на пропозицію одного з організаторів Голодомору Павла Постишева в СРСР вирішили повернутися до прикрашання ялинки, зробивши її не різдвяною, а новорічною[3][4].

	Не пам'ятаю року й тим паче місяця, але одного разу зателефонував мені Сталін і каже: «Приїжджайте до Кремля. Прибули українці, поїдете з ними Москвою, покажете місто». <…> Вийшли ми, сіли до машини Сталіна. Помістились усі в одній. Їхали та розмовляли. <…> Постишев підняв тоді питання: «Товаришу Сталін, ось була б хороша традиція і народу сподобалася, а дітям особливо принесла б радість – різдвяна ялинка. Ми це зараз засуджуємо. А чи не повернути дітям ялинку?». Сталін підтримав його: «Візьміть на себе ініціативу, виступіть у пресі з пропозицією повернути дітям ялинку, ми підтримаємо». Так це й сталося. Постишев виступив у «Правді», інші газети підхопили ідею. Оригінальний текст (рос.) Не помню года и тем более месяца, но вот однажды позвонил мне Сталин и говорит: “Приезжайте в Кремль. Прибыли украинцы, поедете с ними по Москве, покажете город”. <…> Вышли мы, сели в машину Сталина. Поместились все в одной. Ехали и разговаривали. <…> Постышев поднял тогда вопрос: “Товарищ Сталин, вот была бы хорошая традиция и народу понравилась, а детям особенно принесла бы радость — рождественская ёлка. Мы это сейчас осуждаем. А не вернуть ли детям ёлку?”. Сталин поддержал его: “Возьмите на себя инициативу, выступите в печати с предложением вернуть детям ёлку, а мы поддержим”. Так это и произошло. Постышев выступил в “Правде”, другие газеты подхватили идею.
— Микита Хрущов

Вперше в СРСР новорічну ялинку на заміну різдвяній встановили саме в Україні, у місті Харків. Лише у 1937 році було встановлено першу кремлівську новорічну ялинку.[5]

З 1960-х років новорічну ялинку у Києві почали розміщувати на площі Калініна (зараз Майдан Незалежності).

Основні відмінності від різдвяної ялинки

Радянська ялинкова прикраса у вигляді космонавта

За зовнішнім виглядом радянська новорічна ялинка нагадувала різдвяну, проте мала суттєві відмінності. Головною відмінністю була відсутність будь-яких релігійних символів, як то Вифлеємська зірка чи янголи. Натомість, верхівка новорічної ялинки зазвичай прикрашалась п'ятикутною червоною зіркою, що ототожнювалась з комунізмом та мала символізувати верхівку Спаської вежі. У радянські часи існував цілий ряд віршів, де згадувалась зірка на Спаській вежі, з якої і починався Новий рік, що йде з Москви і поширюється усією країною[6]. Також використовувались звичайні декоративні верхівки, так звані «піки».

У якості прикрас, окрім традиційних куль, цукерок, чи яблук, використовувались різноманітні фігурки людей і тварин, а також ідеологічні прикраси — космонавти, паротяги, стратостати, супутники[7].

Революційна новорічна ялинка на Майдані Незалежності. 2013 рік

Після проголошення незалежності України у 1991 році, традиція використовувати новорічну ялинку як обов'язковий елемент святкувань залишилась. У 2013 році новорічна ялинка у Києві, також відома як «йолка», стала символом Революції Гідності, після того як її недовершений каркас захопили протестувальники і перетворили на один із атрибутів Євромайдану.

Починаючи з 2014 року, замість новорічної ялинки на Майдані Незалежності, в Києві щороку на День святого Миколая відкривається різдвяна ялинка, навколо якої розміщується традиційний різдвяний ярмарок. Дерево встановлюють на Софійській площі поблизу собору Софії Київської.

Новорічна ялинка на вулиці Абді Іпекчі. Стамбул, Туреччина

У Туреччині ялинка (тур. Yılbaşı Ağacı) з'явилась внаслідок реформ Ататюрка, що мали європеїзувати і модернізувати Туреччину. Оскільки близько 95% населення Туреччини складають мусульмани і більшість турків не святкували Різдво, цей атрибут європейської культури було вирішено пов'язати зі святкуванням Нового Року. Після того, як у 1928 році мусульманський календар було замінено на григоріанський, в Туреччині запровадили новорічні святкування, що швидко стали популярними серед турків. Традиція дарувати подарунки на Різдво також трансформувалась у дарування новорічних подарунків. Зазвичай, новорічна ялинка в Туреччині ставиться на початку грудня і забирається в кінці січня[8].

Новорічну ялинку можна вважати прикладом європеїзованої турецької культури або тюркізованої європейської культури.

• Різдвяна ялинка
• Йолка — інтернет-мем, пов'язаний з обмовкою колишнього Президента України Віктора Януковича.