Палець руки

Пальці рук

У нормі у людини на кисті руки розташовано п'ять пальців, кожен з яких має власну назву: великий, вказівний, середній, підмізинний і мізинець. Великий палець протиставлений іншим, що забезпечує різноманіття хапальні функції кисті. Пальці рук людини пристосовані до точних дій, що дозволяють виконувати тонку роботу. Зусилля м'язів передається пальцям в основному з інших відділів руки за допомогою зв'язок.

• Великий палець (лат. pollex; па́люх, пуча́к, гуцул. перва́к[1], дит. бе́цман) — перший, тобто зовнішній палець кисті.
• Указівний палець (лат. index; вказівець, перст, середньополіською говіркою — непудру́шник[2]) — другий палець, розташований між великим та середнім пальцями
• Середній палець (лат. digitus medius; середи́нець) — третій, середній з п'яти, палець.
• Підмізинний палець (лат. anularius — обручковий, безіменний, перстене́вий (перстене́ць); примізинний, безіменний, західнополіською — кризе́ниць або примизи́нець[2][3][4]) — четвертий палець.
• Мізинець (лат. digitus minumus; мізинок, західнополіською — мизе́ниць[3], середньополіською — мізи́льний, мізе́ниць, мадзі́льник, мізе́рник, нізинец, па́льчик[2], гуцул. — мізи́лник[1], лемківською — мізельний паліц[5]) — п'ятий (зовнішній) палець.

Фаланга пальця має назву челенок або ж маслачок, долоня: дит. ладка; кінчик пальця руки: пу́чка[6], суглоби пальців: гуцул. — чє́колонок (чи́колонок), бойківською — кичири́́нки, кі́стки.[7], ніготь: лемківською — паніст[5], бойківською — но́хоть[7], здерта шкіра пальця біля основи нігтя: ли́ко, зау́сениця[2].

Скелет кожного з пальців кисті складається з декількох кісток, які називаються фалангами. Проксимальні фаланги сполучають іншу частину пальця з п'ястковими кістками. Між фалангами розташовуються рухливі міжфалангові суглоби.

• Анатомія
• Палець ноги