Пальчак Марія

Марія Пальчак (псевдо: «Стефа»; нар. 22.07. 1922, с. Шумляни нині Тернопільський район, Тернопільська область — пом. 03.01.1998, с. Шумляни , Бережанський район, Тернопільська область) — учасниця протирадянського підпілля, учасниця останнього бою УПА.


Загальна інформація
Народження 22 липня 1922(1922-07-22)
с. Шумляни
Смерть 3 січня 1998(1998-01-03) (75 років)
Шумляни, Бережанський район, Тернопільська область
Псевдо "Стефа"
Військова служба
Приналежність  Українська держава (1941)
Вид ЗС  ОУНР
Війни / битви Друга Світова війна

Життєпис

Народилася 22 липня 1922 року у селі Шумляни нині Тернопільський район Тернопільська область.

З 1949 року в протирадянському підпіллі.

З 1952 року переховувалася разом із своїм чоловіком Петром Пасічним, псевдо «Петро», «Чорний», а з 1955 року до них приєднався Цетнарський Олег з с. Боків Підгаєцького району.

12 жовтня 1959 року Петро Пасічний застрелив лейтенанта КДБ В. Стороженка, який йшов на зустріч із інформатором з с. Тростянець в Тростянецький ліс. (Він став останньою бойовою жертвою з боку радянської влади у її війні з націоналістичним підпіллям).

На той час група здійснила 11 озброєних пограбувань магазинів і колгоспних складів у навколишніх селах для забезпечення своєї життєдіяльності, а також займалася залякуванням сільських активістів.

16 листопада 1960 року засуджена до 15 років позбавлення волі — 5 років тюрмиі 10 років виправно-трудової колонії. з конфіскацією особистого майна.

14 квітня 1975 року звільнена з Мордовських концтаборів

Останній бій

14 квітня 1960 року оперативний групі Тернопільського УКГБ вдалося знайти район розташування повстанської боївки — у Божиківському лісі на межі Підгаєцького й Бережанського районів, що за кілька кілометрів від хутора Лози. Туди прибули 45 автомашин та понад півтисячі солдатів. Коли повстанці, вийшовши з криївки, ішли у напрямку хутора Лози, вони потрапили у засідку КГБ. Щоб не потрапити живими в руки ворогів, Петро Пасічний та Олег Цетнарський застрелилися, а Марію Пальчак поранили в руки та взяли в полон. [1] Вважається, що це був останній бій підпілля ОУН

Вшанування пам'яті
  • 2007 року на місці історичного бою було встановлено й освячено дубовий хрест.
  • 2015 рік на честь 55-річчя останнього бою УПА у Тернопільській області був оголошений Роком повстанської звитяги[2]
  • 2017 року вийшла друком книга «Віра і воля», співавторів Леоніда Бицюри, Володимира Стаюри та Віктора Уніята[3]

Див. також

Примітки
  1. Останні самураї УПА. tyzhden.ua. Процитовано 29 вересня 2021.
  2. Тернопільська обласна державна адміністрація - Новини. te.gov.ua. Процитовано 30 вересня 2021.
  3. Записки Ханаса: про жінок і боротьбу. Записки Ханаса. понеділок, 23 квітня 2018 р. Процитовано 29 вересня 2021.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.