Шумляни

Шумля́ни село в Україні, у Саранчуківській сільській громаді Тернопільського району Тернопільської області. Розташоване на південному заході району. До 2020 року центр однойменної сільради Підгаєцького району. До Шумлян приєднано хутори Діброва і Залісся. До 1990 року належало до Бережанського району.Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Саранчуківської сільської громади[1]

село Шумляни
Країна  Україна
Область Тернопільська область
Район/міськрада Тернопільський район
Рада Саранчуківська сільська громада
Код КАТОТТГ UA61040410190044297
Основні дані
Засноване 1400
Населення 1 196
Територія 22.006 км²
Густота населення 54.35 осіб/км²
Поштовий індекс 48031
Телефонний код +380 3542
Географічні дані
Географічні координати 49°16′55″ пн. ш. 24°52′44″ сх. д.
Середня висота
над рівнем моря
318 м
Водойми Бибелка
Відстань до
районного центру
22 км
Найближча залізнична станція Червоне
Відстань до
залізничної станції
14 км
Місцева влада
Адреса ради 48031, с. Шумляни
Карта
Шумляни
Шумляни
Мапа

 Шумляни у Вікісховищі

Населення — 1167 осіб (2007).

Історія

Поблизу села виявлено археологічні пам'ятки періоду енеоліту-бронзи.

Перша писемна згадка 1435[2]. Йосиф Гаврило Шептицький (1806—1855), член Галицького станового сейму, син Яна Баптиста Шептицького (1770—1831, доктор прав, цісарський підкоморій)[3], стрийко Івана Кантія Шептицького (1836—1912)[4], батька Митрополита УГКЦ Андрея Шептицького[5], після смерті батька спільно з братом Петром Павлом Леопольдом (1808—1843) успадкував рівними частинами маєток в селах Костільники (Станіславський округ), Прилбичі, Тулковичі, Ганьковичі (Перемиський округ). Після того, як брат сплатив Й. Г. Шептицькому вартість його частини маєтку, останній 10 березня 1835 купив в Олександри Шумлянської, удови Онуфрія Шумлянського, маєток у Великих Шумлянах в Бережанському окрузі, де й почав мешкати та називатися «паном на Шумлянах»[3].

У 1916 році тут перебував штаб 20-ї турецької піхотної дивізії.[6]

Діяли українські товариства «Просвіта», «Сокіл», «Рідна школа» й інші, кооператива.

У часи радянської окупації, с. Шумляни було активним майданчиком діяльності ОУН та УПА, зокрема у Шумлянах діяв один з членів легіону Нахтігаль, районний комендант СБ ОУН - Остап Калиній (Загинув в бою з НКВД у криївці. Похований на сільському цвинтарі). У Шумлянах діяла одна з найбільших місцевих підпільних друкарень. В селі було знайдено кілька криївок УПА. На території села проводились бої відділів УПА з НКВД.[7]

Пам'ятки

Пам'ятник Тарасові Шевченку

Є церкви святих Бориса та Гліба (1701, дерев.), Дзвіниця церкви Св. Бориса і Гліба (дер.) 1782 р. церква і св. Володимира (1993, мур.), 3 каплички, «фіґура» Матері Божої (1924).

При захопленні села в 1944 р. загинуло 32 радянські воїни. Вони були поховані у братській могилі серед поля. У 1977 р. їх останки перенесли в центр села. На могилі встановлено пам'ятник. На двох стелах, де нанесені прізвища полеглих радянських воїнів, занесено ще 41 прізвище полеглих у Другій світовій війні[8].

Встановлено пам'ятні хрести на честь скасування панщини, Борцям за волю України (1990), на честь 1000-ліття хрещення Русі, до 47-ї річниці останнього бою УПА з частинами НКДБ (2007).

На схід від села розташована геологічна пам'ятка природи місцевого значення Шумлянські карстові лійки, а в урочищі «Рудники» Рудницька бучина.

Пам'ятник Т. Шевченку

Щойновиявлена пам'ятка монументального мистецтва. Розташований біля бібліотеки.

Встановлений 1990 р. за ініціативою товариства «Просвіта». Автор – О. Петришин.

Погруддя – карбована мідь, постамент – камінь.

Погруддя – 1,5 м, постамент – 2,3 м.[9][10]

Відомі люди

Соціальна сфера

Працюють загальноосвітня школа І-ІІІ ст., клуб, бібліотека, ФАП, відділення зв'язку, торгові заклади.

Примітки

  1. Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua). Процитовано 22 жовтня 2021.
  2. Akta grodzkie i ziemskie, T.12, s.4, № 35
  3. Stępień S. Szeptycki Józef Gabriel (1806—1855) // Polski Słownik Biograficzny. — Warszawa — Kraków : Polska Akademia Nauk, 2012. — T. XLVIII/2, zeszyt 197. — S. 238. — ISBN 978-83-86301-01-0 całość, ISBN 978-83-88909-95-5. (пол.)
  4. Nowak M. i Stępień S. Szeptycki Jan Kanty Remigiusz (1836—1912) // Polski Słownik Biograficzny. — Warszawa — Kraków : Polska Akademia Nauk, 2012. — T. XLVIII/2, zeszyt 197. — S. 236. — ISBN 978-83-86301-01-0 całość, ISBN 978-83-88909-95-5. (пол.)
  5. Nowak M. i Stępień S. Szeptycki Jan Kanty Remigiusz (1836—1912)… — S. 237.
  6. Турки на фронті в Галичині. Збруч (укр.). 15 липня 2016. Процитовано 1 травня 2021.
  7. Короткі описи боїв УПА-"Лисоня" за 1943-1945р.. електронний архів УКРАЇНСЬКОГО ВИЗВОЛЬНОГО РУХУ (Укрраїнська). 12.12.1945.
  8. Андрушків Б. Некрополі Тернопільщини, або про що розповідають мовчазні могили. — Тернопіль : Підручники і посібники, 1998. — С. .
  9. У камені, бронзі, граніті (ілюстрований альманах). — Тернопіль: ТзОВ «Терно-граф», 2014. — С. 93. : іл. — ISBN 978-966-457-202-3
  10. Наказ управління культури Тернопільської ОДА від 18 жовтня 2005 р. № 112.

Література

Посилання


This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.