Палієнко Микола Іванович

Народився 25 листопада (7 грудня) 1869 у Києві в родині вчителя, першого директора Київського реального училища Івана Степановича Палієнка (1832—1912).[1]

1892 р. закінчив Юридичний факультет Київського університету Святого Володимира з дипломом першого ступеня та був залишений при університеті для підготовки до професорського звання.

З 1896 р. працював у Демидівському юридичному ліцеї (м. Ярославль) на кафедрі енциклопедії права.

У 1899—1901 рр. з метою підготовки магістерської дисертації їздив у наукове відрядження за кордон, під час якого працював в університетах Гейдельберга, Страсбурга та Парижа. 1901 р. повернувся до Ярославля й зайняв посаду приват-доцента Демидівського юридичного ліцею по кафедрі енциклопедії права.

1903 р. М. І. Палієнко захистив магістерську дисертацію «Суверенитет: Историческое развитие идеи суверенитета и ее правовое значение» та отримав ступінь магістра державного права. Після захисту призначений екстраординарним професором кафедри енциклопедії права Демидівського юридичного ліцею.

З 1906 року працював у Харкові професором Харківського університету, деканом юридичного факультету Вищих жіночих курсів. 1908 р. захистив докторську дисертацію " Учение о существе права и правовой связанности государства ". Від 1909 року професор кафедри державного права Харківського університету; у 1912—1918 рр. — проректор Харківського університету.

В 1920 — 21 рр. працював у вищих навчальних закладах Криму.

З квітня 1921 р. — професор правового факультету Харківського інституту народного господарства.

30 жовтня 1930 р. обраний академіком ВУАН (державне право).

Брав участь у підготовці Конституції УСРР 1929 р. та Конституції УРСР 1936 р. та в іншій законопроектній роботі.

• Сущность административной юстиции и основные черты ее организации в Европейских государствах: проб. лекция магистранта Н. Палиенко, читанная 5 ноября 1898 г. // Университетские известия. — 1898 (год 38). — Кн. 12. — С. 1-14.
• Новая психологическая теория права и понятие права. — Ярославль, 1900.
• Нормативный характер права и его отличительные признаки. К вопросу о позитивном праве. — Ярославль, 1902.
• Суверенитет: Историческое развитие теории суверенитета и ее правовое значение. — Ярославль, 1903.
• Правовое государство и конституционализм // Вестник права. — 1906. — Кн. 1. — С. 127—163.
• Учение о существе права и правовой связанности государства. — Харьков, 1908.
• Основные законы и форма правления в России: Юридическое исследование. — Харьков, 1910.
• Новая доктрина народного суверенитета во французском государствоведении // Журнал Министерства Юстиции. — 1913. — № 1, январь. — С. 140—183; № 2, февраль. — С. 93-124.
• Областная автономия и федерация. — Харьков, 1917.
• Конфедерации, федерации и Союз социалистических республик. — Одесса, 1923.
• Право громадянства в сучасних федераціях і Союзі РСР. — Харків, 1926.
• Проблема суверенітету сучасної держави. — Харків, 1929.

• Усенко І. Б. Палієнко Микола Іванович // Юридична енциклопедія. — К., 2002. — Т. 4. — С. 412—413.
• Палієнко Микола Іванович, 1869—1937 (Електронний ресурс): персон. бібліогр. покажч. / Нац. юрид. ун-т ім. Ярослава Мудрого, Наук. б-ка; (уклад.: О. О. Будецька, О. І. Самофал; відп. за вип. Н. П. Пасмор; інж. оформл. Л. В. Кашаєва). — Електрон. текст. дані (20 файлів; 228,747 МБ). — Харків, 2014. — 27 с. : іл. — (Представники харківської правової школи ; вип. 2).
• Максимов С. Палієнко Микола Іванович (25.11.1869 р. — 11.11.1937 р.): правознавець, фахівець в галузі державного права та філософії права. // Державні, політичні та громадські діячі України: політичні портрети. — К., 2002. — С. 254—257.
• Батанов О. В. Микола Іванович Палієнко: віхи життя та конституційно-правові погляди. // Право України. — 2014. — № 9. — С. 221—225.
• Поняття та категорії юридичної науки. Зб. наук. праць. Матеріали V міжнар. наук. — практ. конф. (Київ, 18 лист. 2014 р.) / за заг. ред. Н. М. Пархоменко, М. М. Шумила. — К.: Ніка-Центр, 2014. — 492 с.