Пам'ятник Олександру II (Київська картинна галерея)

Па́м'ятник Олекса́ндру ІІ у Ки́єві — пам'ятник російському імператору Олександру ІІ Романову у Києві роботи відомого російського скульптора Марка Антокольського, що знаходиться на вулиці Терещенківській, 9, у дворі Національного музею «Київська картинна галерея». Єдиний з пам'ятників представникам російської царської династії Романових, що вцілів і зберігся у Києві до наших днів.

Пам'ятник Олександру ІІ у Києві
Пам'ятник Олександру ІІ роботи Антокольського у Києві
50°26′31″ пн. ш. 30°30′54″ сх. д.
Тип пам'ятник
Країна  Україна
Розташування Київ
Будівник барон Гінзбург
Скульптор Марк Антокольський
Матеріал бронза
Засновано 1910
Будівництво 1910
Ідентифікатори й посилання
Пам'ятник Олександру II (Київська картинна галерея) (Україна)

Історія

Власну скульптуру імператора Олександра ІІ відомий російський скульптор Марк Антокольський створив наприкінці XIX ст. на замовлення барона Гінзбурга[1]. Статуя була відлита у бронзі у Парижі, і у 1910 році встановлена у вестибюлі міської публічної бібліотеки у Києві.

На відміну від абсолютної більшості київських пам'ятників монархічної доби, знесених більшовиками у 1919—1923 рр. та переплавлених на заводі «Арсенал», монумент роботи Антокольського було збережено, визнано таким, що має значну історичну цінність[1] та у 1923 році віддано на зберігання у київський Музей російської культури. Остаточно пам'ятник було встановлено на задньому дворі музею, де він знаходиться і дотепер.

Ідея перенесення

У 1995 році в Україні з офіційним візитом перебував тодішній мер Санкт-Петербурга Анатолій Собчак. Дізнавшись про існування пам'ятника Олександру ІІ роботи Антокольського, що вцілів у Києві з початку ХХ ст., Собчак звернувся до тодішнього Президента України Леоніда Кучми з пропозицією передати пам'ятник імператору у подарунок Санкт-Петербургу. У відповідь, Анатолій Собчак обіцяв встановити у центральній частині Петербурга пам'ятник Тарасові Шевченку.[2]

У своїх спогадах міський голова Санкт-Петербурга писав:

«Л. Д. Кучма погодився. З нашого боку були виконані усі умови: ухвалене рішення про встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку на Петроградській стороні (у чудовому місці на площі біля Палацу культури імені Ленради), замовлена та отримана від відомого канадського скульптора українського походження Л. Мола шестиметрова скульптура Тараса Шевченка, але раптом з українського боку почали надходити додаткові вимоги про передачу архівних документів, цінностей з Ермітажу і т. д.»[3]

Зрештою, пам'ятник Олександру ІІ так і лишився у Києві. Натомість, у 2003 році, до 300-ліття Санкт-Петербурга, Україна подарувала місту точну копію роботи Антокольського[2], яку було встановлено у дворі будівлі колишньої Миколаївської академії Генерального штабу (нині однин з корпусів Військової академії зв'язку імені С. М. Будьонного).

Неможливість передачі Росії оригіналу монумента була пояснена тим, що пам'ятник Олександру ІІ є національною мистецькою цінністю України.

Також дивіться

Примітки та посилання
  1. Интересный Киев: Из трех Александров II сохранился только один. Архів оригіналу за 30 вересня 2009. Процитовано 26 січня 2009.
  2. Народна правда: Імператор у дворі
  3. Собчак А. А. Из Ленинграда в Петербург: путешествие во времени и пространстве. — СПб.: Контрфорс, 1999 — с. 48-49

Джерела інформації
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.