Лео Мол
Ле́о Мол (англ. Leo Mol; справжнє ім'я Леоні́д Григо́рович Молодожа́нин[1], 2 (15) січня 1915, місто Полонне, нині Полонський район, Хмельницька область, Україна — 4 липня 2009, Вінніпег, Канада) — канадський скульптор українського походження, живописець. Академік Королівської Канадської Академії мистецтв. З 1948 мешкав у місті Вінніпег, Канада.
Лео Мол Леонід Молодожанин | |
---|---|
англ. Leo Mol | |
![]() | |
Ім'я при народженні | Леонід Григорович Молодожанин |
Народився |
2 (15) січня 1915
Полонне |
Помер |
4 липня 2009 (94 роки) Вінніпег ·хвороба Альцгеймера |
Громадянство |
![]() |
Національність | українець |
Місце проживання | Вінніпег, Канада |
Діяльність | скульптор, художник, вітражист, mosaicist, митець, visual artist |
Відомий завдяки | скульптор |
Alma mater | Петербурзька академія мистецтв |
Членство | Канадська королівська академія мистецтвd |
Magnum opus | Пам'ятник Тарасові Шевченку |
Нагороди | |
Сайт | leomol.com/home.html |
Життєпис
Дитинство й школи
Народився в гончарській сім'ї Григорія та Ольги Молодожанинів в м. Полонному. Невдовзі сім'ю було депортовано до Сибіру. Спочатку проживали в селі Мишоловка біля Іркутська, потім переїхали до Красноярська. З одинадцятирічного віку працював удома для батька на гончарському колесі та моделював із глини. В 1929 році родина поселилась в станиці Прохладна Кабардино-Балкарської автономної республіки, згодом - у місті Нальчику. Леонід не забажав навчатись у фабрично-заводському училищі, влаштувався маляром-декоратором в палаці культури. Був направлений у Ленінград на навчання до робфаку. Запізнившись на вступні іспити, вирішив залишитись в Ленінграді. Спочатку навчався у вечірній мистецькій школі-студії, потім був зарахований до числа учнів підготовчої школи при Академії мистецтв. За два роки (1933-1934) Леонід закінчив повний курс мистецьких предметів і загальноосвітню програму для 9 і 10 класів[2].
Художні школи
З 1936 став учнем Матвія Манізера у Ленінградській академії мистецтв, яку закінчив 1941 року. Під час німецької окупації з іншими остарбайтерами Леоніда мали вивезти до Німеччини. За протекцією Ернста Шуле його відправили у майстерню Вільгельма Фрасса (нім. Wilhelm Frass) у Відні. Допомагаючи власнику майстерні, досконаліше вивчав німецьку мову та познайомився з історією світового мистецтва, музики й театру.
Згодом студіював мистецтво в Берлінській академії мистецтв Kunst Academie; став асистентом скульптора Франца Клімша (нім. Frans Klimsh), моделюючи з теракоти та пластиліну. З 1943 навчався скульптурі в Королівській академії красних мистецтв у Гаазі (Нідерланди).
Імміграція в Канаду
Одружився 1943 року в Берліні з Маргарет Шолтес, весною 1945 року подружжя подалося до Амстердама, опісля вони перебували в таборі для біженців у монастирі в Ейндговені (Eindhoven).
1949 року переселилися до Вінніпега (Манітоба). Там 1992 року в Ассінібойнському парку було відкрито для публіки «Сад скульптур Лео Мола» (англ. Leo Mol Sculpture Garden): серед вінніпезького парку стоять понад 300 його творів[3].
Твори
Автор пам'ятників Тарасові Шевченку у Вінніпезі (1961 рік), Вашингтоні (1964), Буенос-Айресі (1971), Санкт-Петербурзі, Оттаві (2011) та Івано-Франківську (2011).[4]. Він також є автором надгробного пам'ятника Іванові Багряному у Новому Ульмі, Німеччина.
29 травня 1988 року у Лондоні місцевою українською громадою з нагоди 1000-ліття хрещення Русі–України встановлений пам’ятник Володимиру Великому роботи скульптора Лео Мола[5].
Серед його скульптурних шедеврів б'юсти:
- прем'єр-міністра Канади Джона Дифенбейкера;
- президента США Дуайта Ейзенхауера;
- римських пап Павла VI, Івана XXIII, та Івана-Павла II;
- кардиналів Йосипа Сліпого й Тіссерана;
- королеви Великої Британії Єлизавети ІІ та інших.
Нагороди, пам'ять
1989 року Лео Мола нагородили найвищою державною нагородою Канади — Орденом Канади.
2000 року отримав провінційну відзнаку — Орден Манітоби.
У 2001 році Лео Мол був відзначений державною нагородою України – орденом “За заслуги” ІІ ступеня[6].
У 2002 його скульптура «Лісоруби» (англ. Lumberjacks) з'явилась на канадській поштовій марці номіналом 48 центів[7]
Серед інших відзнак Лео Мола: почесні докторати від Вінніпезького, Манітобського та Альбертського університетів.
Постановою № 184-VIII Верховної Ради України від 11 лютого 2015 року 100 років з дня народження було відзначене на державному рівні.[8]
Роботи
- Пам'ятник Тарасові Шевченку в Івано-Франківську
- Вінніпег
- Вінніпег
- Вінніпег
- Вінніпег
- Вінніпег
- Вінніпег
- Вашингтон
- Буенос-Айрес
- Вінніпег
- Санкт-Петербург
- Leo Mol Sculpture Garden in Assiniboine Park Winnipeg
- Leo Mol Sculpture Garden in Assiniboine Park Winnipeg
- Leo Mol Sculpture Garden in Assiniboine Park Winnipeg
- The bust of William Forbes Alloway, Leo Mol Sculpture Garden in Assiniboine Park Winnipeg
- Leo Mol Sculpture Garden in Assiniboine Park Winnipeg
- Leo Mol Sculpture Garden in Assiniboine Park Winnipeg
- Leo Mol's bust of Taras Shevchenko at Shevchenko School - Vita, Manitoba
- Taras Shevchenko Memorial in Washington, D.C.
- Leo Mol's statue of Terry Fox in Beacon Hill Park, Victoria, British Columbia engraved with "Somewhere the hurting must stop..."
- Leo Mol's Taras Shevchenko Memorial, Palermo, Buenos Aires
- Leo Mol's statue of Terry Fox in Ottawa
- Tree Children sculpture in Winnipeg, Manitoba
- Tom Lamb, LLD in the Richardson Building lobby in Winnipeg, Manitoba
Примітки
- Суспільне Око. www.facebook.com (eng). Процитовано 18 січня 2019.
- Степовик Дмитро. Скульптор Лео Мол. Життя і творчість. — Київ: Мистецтво, 1995. — с. 10-16
- Телесюжет про Лео Мола у програмі «Ранок на Поділлі»
- В Івано-Франківську відомий канадський скульптор відкрив пам'ятник Шевченку.
- Визволення вірою. До відзначення 1030-річчя хрещення Київської Русі – України : документальна виставка. Центральний державний архів зарубіжної україніки (укр.). Процитовано 19 січня 2019.
- Указ Президента України № 639/2001 від 15.08.2001 «Про відзначення державними нагородами України іноземних громадян українського походження». zakon4.rada.gov.ua. Процитовано 19 січня 2019.
- Sculptors. Canada postes (англ.). Архів оригіналу за 22 червня 2015. Процитовано 19 січня 2019.
- Політика // Голос України. — 2015. — 18 лютого (№ 29 (6033)). — С. 4.
Джерела
- Мистецтво України : Біографічний довідник / упоряд.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1997. — 700 с. — ISBN 5-88500-071-9. — С. 421.
- Біляїв Володимир. «На неокраянім крилі…» — Донецьк: Східний видавничий дім, 2003. — 348 с.
- Віталій Абліцов. Галактика „Україна“. Українська діаспора: видатні постаті. — Київ: КИТ, 2007. — 436 с.
- «Biographical Note», Програмка й Каталог до Виставки творів з нагоди візиту Їх Святості Івана-Павла ІІ до Манітоби, Loch Gallery, Вінніпег, 1984.
- Степовик Дмитро. Скульптор Лео Мол. Життя і творчість. — Київ: Мистецтво, 1995. — 223 с.
- Д. В. Степовик. Молодожанин Леонід Григорович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2010. — Т. 7 : Мл — О. — С. 41. — 728 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1061-1.
Посилання
- Молодожанин Леонід Григорович // ЕСУ
- Молодожанин Леонід Григорович // Шевченківська енциклопедія: — Т.4:М—Па : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський.. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2013. — С. 306-307.
- Молодожанин Леонід Григорович // Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. Випуск 5. Біографічна частина: А-М / Відп. ред. М.М. Варварцев. — К.: Ін-т історії України НАН України, 2014. — с.318-319
- Сад скульптур Лео Мола фотографії робіт скульптора з постійної виставки.
- Виставка, присвячена творчості Лео Мола // 16 квітня 2008 року[недоступне посилання з липня 2019]
- Документальний фільм «Leo Mol in Light and Shadow» (англ.) на YouTube
- LeoMol.com (англ.)
- The Ukranian Weekly article: The extraordinary success story of sculptor Leo Mol (англ.)
- Bronze sculptor Leo Mol dies at 94, remembered for his passion for art, Winnipeg (англ.)
- Leo Mol biography (англ.)
- Твори Лео Мола в арт-галереї Mayberry Fine Art(англ.)
- Вітражі катедри Св. Володимира й Ольги у Вінніпегу. Вінніпег, Манітоба, 1977.