Пам'ятник бійцям Першої кінної армії

Пам'ятник бійцям Першої кінної армії — встановлений 21 грудня 1975 року на високому пагорбі над автодорогою Київ-Чоп між смт Олеськом та селом Хватів.

Пам'ятник бійцям Першої кінної армії
Монумент бійцям Першої кінної армії
49°57′54″ пн. ш. 24°55′38″ сх. д.
Тип пам'ятник
Країна  Україна
Розташування над трасою Київ-Львів між Хватовим та Олеськом
Архітектурний стиль соцреалізм, сталінське бароко
Автор проєкту скульптори В. Борисенко і К. Маєвський, архітектор А. Консулов та інженер Г. Шевчук
Архітектор А. Консулов
Скульптор В. Борисенко; К. Маєвський
Матеріал метал, мідний лист
Засновано 21 грудня 1975
Будівництво 1975 — 21 грудня 1975
Встановлено 21 грудня 1975
Стан демонтований
Ідентифікатори й посилання
Пам'ятник бійцям Першої кінної армії (Україна)

У травні 2017 року повністю демонтований[1].

Авторами новаторського в той час скульптурного рішення були львівські скульптори — народний художник УРСР Валентин Борисенко та Казимир Маєвський, заслужений архітектор УРСР — Анатолій Консулов, конструктор — Г. Шевчук.

Виконаний силами робітників львівської керамічно-скульптурної фабрики та міжобласної науково-реставраційної майстерні[2]. Монумент вважався одним з найкращих у цілому СРСР, а його творці — Валентин Борисенко та Анатолій Консулов у 1978 р. отримали за цей пам'ятник Шевченківську премію[3].

Скульптурну композицію утворювали два будьонівці, котрі на шалених конях мчать вперед, при цьому передній вершник обернений назад з сурмою біля уст. Експресивні фігури коней зображені в динаміці, складаючи для глядача враження, неначе вони от-от відірвуться від пагорбу. Загальні розміри монумента досягнули 27 метрів. Його було розміщено на пагорбі над шосе Львів-Київ-Москва, на місці, де була братська могила бійців Першої Кінної армії, які полягли тут у 1920 р під час збройної інтервенції більшовиків в Україну. Уночі їх освітлювали прожекторами, а знизу була мармурова стела, на якій лежали шапка, шабля та розміщувався латунний напис. Поблизу була облаштована стоянка для машин, щоб туристи мали місце для зупинки. Під самим пам'ятником проходила викладена з плитки доріжка[4].

Зі здобуттям Україною незалежності пам'ятник втратив своє значення в ідеологічному аспекті. Демонтовувати його не стали, проте й дбати не збиралися. Як наслідок, першою зникла плитка з-під доріжки під вершниками. Згодом, вкрали мармурову стелу з шаблею, а прожектори повиривали разом з землею.

В 2000-х роках прийшла черга металу.

У травні 2017 року відбувся демонтаж металевого каркаса і пам'ятник прибрали, відповідно до закону про «декомунізацію»[1].

Галерея
  • Вид на трасу Київ-Львів від пам'ятника
  • Пам'ятник у 2008 році
  • Пам'ятник у 2009 році
  • Пам'ятник після зняття мідної чеканки. 2016 рік.
  • Залишки пам'ятника перед зносом. Квітень 2017 року.

Примітки
  1. На Львівщині демонтували пам'ятник будьонівцям. zik.ua. ZIK. Архів оригіналу за 30 травня 2019. Процитовано 6 серпня 2021.
  2. Драк М. Революції безсмертя. Місцями революційної слави на Львівщині…С.31
  3. Монумент Бійцям Першої Кінної Армії. geocaching.com. 8 січня 2014. Процитовано 6 серпня 2021.
  4. Вершники, що загубились в просторі та часі. photo-lviv.in.ua. Фотографії старого Львова. 3 листопада 2015. Процитовано 6 серпня 2021.

Джерела
  • Драк М. Революції безсмертя. Місцями революційної слави на Львівщині. — Львів : Каменяр, 1977. — 80 с.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.