Панатінаїкос (стадіон)
Панатінаїкос (грец. Παναθηναϊκό στάδιο, або грец. Καλλιμάρμαρο — дослівно «прекрасний мармуровий») — унікальний, єдиний у світі стадіон, побудований із білого мармуру в Афінах. Розташований у районі Каллімармаро, на схід від конгрес-холлу Заппіон та Національного саду. На ньому за ініціативою Евангеліса Заппаса в 1896 проведено перші у сучасній історії Олімпійські ігри.
Панатінаїкос | |
Дата створення / заснування | 329 до н. е.[1][2] |
---|---|
Офіційна назва |
грец. Παναθηναϊκό Στάδιο англ. Panathenaic Stadium фр. Stade panathénaïque есп. Panatinajko Stadiono італ. Stadio Panathinaiko |
Названо на честь | Панафінеї і Pentelic marbled |
Культура | Стародавня Греція |
Держава | Греція[3] |
Адміністративна одиниця | Муніципалітет Афіни |
Місце розташування | Афіни |
Власник | Національний олімпійський комітет Греції[4] |
Спільний кордон із | Ardettusd |
Спонсор | Фонд Ставроса Ніархосаd |
Вид спорту | легка атлетика[5], стрільба з лука, боротьба, важка атлетика[5], стрибки у висоту, стрибки з жердиною, стрибки в довжину, потрійний стрибок, штовхання ядра, Метання диска, Біг на 100 метрів, Біг на 400 метрів, Біг на 800 метрів, Біг на 1500 метрів і Біг на 110 метрів з бар'єрами |
Творець | Лікург[6] |
З матеріалу | мармур |
Вартість | 1 000 000 Грецька драхма[7] |
Тип покриття | Паркет і Каучук |
Оператор | Національний олімпійський комітет Греції |
Архітектор | Анастасіос Метаксас і Ернст Ціллер |
Архітектурний стиль | архітектура Стародавньої Греції |
Дата офіційного відкриття | 329 до н. е.[8] |
Головний будівничий підрядник | Лікург і Ірод Аттичний[6] |
Орендар | Національний олімпійський комітет Греції |
Місткість | 50 000, 80 000, 45 000 і 68 000[9] |
Кількість поверхів | 47 |
Статус спадщини | Археологічна пам'ятка Греціїd |
Довжина або відстань | 204,07 м |
Ширина | 33,35 м |
Адреса | Λεωφόρος Βασιλέως Κωνσταντίνου і Vasileos Konstantinou Avenue |
Розташовано на вулиці | Vasileos Konstantinou Avenued |
Поштовий індекс | 116 35 |
Описано на сайті (за URL) | odysseus.culture.gr/h/2/gh251.jsp?obj_id=1777(гр.)(англ.) |
Відкриває вид на | Заппіон, Ardettusd, Храм Зевса Олімпійського, Афінський акрополь, Лікавіт і Philopappoud |
Художник освітлення | George Tellosd[10] |
Донор | Евангелос Заппас[11][12][6] і Георгіос Авероф[12][6] |
Категорія краєвидів елемента | d |
Офіційний сайт(гр.)(англ.) | |
Панатінаїкос у Вікісховищі |
Історія
У прадавні часи стадіон був місцем проведення Панафінейських ігор, присвячуваних покровительці міста богині Афіні. У добу класики були облаштовані дерев'яні лави. Зведений з мармуру стадіон був у 329 до н. е. за ініціативи архонта Лікурга. Значне розширення та оновлення стадіону відбулось за Ірода Аттичного у 140, тоді він мав 50 000 сидінь.
Залишки прадавньої споруди були розкопані та відновлені в середині 19 ст. на кошти великого грецького патріота Евангелоса Заппаса. За його підтримки на стадіоні проведено Олімпійські змагання в 1870 та 1875. [13]
Другий масштабний етап робіт було здійснено в 1895 для проведення перших сучасних Олімпійських ігор за фінансового сприяння Георгіоса Аверофа (його мармурова статуя нині стоїть біля входу). Пожертвування зроблені за запитом спадкоємця принца Костянтина. Відповідальними за проект були архітектори Анастасіос Метаксас та Ернст Зіллер.
Оскільки стадіон в сучасному вигляді споруджено лише на початку відродження Олімпійських ігор, він побудований за давньою моделлю, зокрема його бігові доріжки не відповідають прийнятим стандартам. Стадіон на 50 горизонатальних мармурових рядах вміщує близько 80 000 вболівальників.
До середини 20 столыття річка Іліссос протікала просто перед входом до стадіону. В період весняної повені річки часто траплялись паводки, тому ця місцевість отримала назву Жаб'ячий острів. Пізніше її було сховано під проспектом Василія Константіну.
Примітки
- Το Παναθηναϊκό Στάδιο ανά τους αιώνες — 2003. — ISSN 1108-9792
- Καλλιμάρμαρο, Ολυμπιείο, Πύλη του Αδριανού
- archINFORM — 1994.
- https://hoc.gr/el/node/16
- https://hoc.gr/el/node/20
- Καλλιμάρμαρο: Από τα Παναθήναια στους Ολυμπιακούς Αγώνες — 2018.
- Καλλιμάρμαρο Παναθηναϊκό Στάδιο — 2017.
- Πού βρίσκεται η “τρύπα της Μοίρας” που συνδέθηκε με προλήψεις περί μαγισσών στην Αθήνα. Η υπόγεια στοά έχει 60 μέτρα μήκος και κατασκευάστηκε την εποχή του Λυκούργου
- Παναθηναϊκό Στάδιο: Ένα από τα σημαντικότερα μνημεία της Αθήνας — 2020.
- «Τη νύχτα τα μνημεία γίνονται έργα τέχνης»: Ο άνθρωπος που φώτισε το Παναθηναϊκό Στάδιο εξηγεί — 2021.
- https://www.zappeion.gr/el/sights/408-%CF%80%CE%B1%CE%BD%CE%B1%CE%B8%CE%B7%CE%BD%CE%B1%CF%8A%CE%BA%CF%8C-%CF%83%CF%84%CE%AC%CE%B4%CE%B9%CE%BF.html
- Επίσκεψη στο ΠαναθηναϊκόΣτάδιο της Αθήνας — 2014.
- David C. Young, The Modern Olympics - A Struggle for Revival, published by The Johns Hopkins University Press in 1996, ISBN 0-8018-5374-5